Особливості фактичного харчування і здоров'я в старості

Аналізуючи дослідження з різних аспектів харчування людей похилого та старечого віку, не можна не звернути увагу на одну важливу обставину: число досліджень, присвячених рекомендаціям по їх харчування, значно перевищує кількість досліджень, які аналізують стан фактичного харчування.
По суті справи фактичне харчування є складним «сплавом», особливості якого зумовлені становищем людини в сім'ї та суспільстві, клімато-географічної зоною його проживання, національними традиціями і звичками, економічними можливостями і т. д. Абсолютно очевидно, що достатньо обґрунтовані рекомендації в цій області повинні базуватися на поглиблених даних, отриманих при вивченні фактичних особливостей харчування.
У вітчизняній літературі слід згадати роботи Р. М. Натадзе і співавт. (1957), Л. В. Барановського (1966), І. Т. Берулава і співавт. (1966), Ю. М. Неменовой, А. А. Покровського (1966), С. В. Куликова (1967), Е, П. Вагане (1976), присвячені гігієнічної оцінки різних сторін фактичного харчування. Однак більшість цих досліджень проведено у людей переважно 60-70 років. В рівній мірі це відноситься і до досліджень 3. М. Аграновського і співавт. (1971), проведеним в Північно-західній зоні РРФСР, до досліджень До С. Петровського і В. А. Кудашевой (1970)-у центральній зоні РРФСР, до робіт С. В. Куликова (1967) -у Ставропольському краї. Серед досліджень цього плану, виконаних за кордоном, слід згадати роботи Burger (1960), Hartiala (1965), Durnin (1968), Ketz (1973), Masek, Gejda (1974) і ін
Однак поглиблений аналіз даних вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про те, що ряд найважливіших сторін фактичного харчування вивчений недостатньо. Так, якщо в літературі досить докладно представлені дані про калорійність харчових раціонів, вміст у них білків, жирів і вуглеводів, про харчових звичках і традиціях, то нам не вдалося знайти узагальнюючих матеріалів, що характеризують вміст у фактичних раціонах жирних кислот (зокрема, поліненасичених), амінокислот, більшість з відомих у даний час вітамінів, макро - і мікроелементів.
Без урахування змісту згаданих біологічних речовин в їжі не може бути наукової оцінки фактичного харчування старіючого людини. Накопичення нових даних в цій області, зокрема щодо біологічно активних речовин, з урахуванням різних клімато-географічних зон країни дозволило б розробити диференційовані норми харчування для людей старшого віку у відповідності з прийнятою в нашій країні і за кордоном вікової класифікації 1.
Дуже важливо вивчити та оцінити фактичне харчування довгожителів, бо це давно цікавить не тільки спеціалістів, але й широкі кола населення. Більше того, робляться спроби пояснити довголіття в окремих популяціях особливостями харчування. При оцінці харчування довгожителів нерідко робляться спроби узагальнити характер харчування довгожителів. Дослідження проведені у невеликої групи довгожителів з використанням одного з методів вивчення фактичного харчування, частіше опитування.
В літературі ми не зустріли даних, що характеризують особливості фактичного харчування літніх і старих людей з фізіологічним типом старіння. Ось чому нам уявлялося необхідним вивчити це питання. Разом з тим ми розуміли, що у великій і важливій проблемі фактичного харчування, його об'єктивної гігієнічної оцінки неодмінною умовою є зіставлення особливостей його зі станом здоров'я (при всьому умовному значенні цього терміна) обстежуваних контингентів (А. А. Покровський, 1964).

1. Резолюція Ленінградського (1962), Київського (Міжнародного, 1963) симпозіумів з питань геронтології. - У кн.: Механізми старіння. Київ, 1963, с. 489-493. Основи геронтології. М., 1969, с. 6.