Закрепи у дітей

Запори у дітей спостерігаються нерідко. У новонароджених дітей запори можуть вказувати на атрезія або звуження того чи іншого відрізку кишечника. Наполеглива затримка стільця є симптомом гіпотиреозу та муковісцидозу. У грудному віці запори виникають в результаті кількісних і якісних недоліків вигодовування (недоїдання, одноманітне вигодовування), а також при наявності гіпотрофії і рахіту. У дітей старшого віку, як і у дорослих, запори можуть спостерігатися при одноманітній, легко засвоюваною, містить мало клітковини їжі (м'ясо, молоко, яйця, сир, цукор, білий хліб тощо); велике значення має також відсутність правильного режиму дня і харчування. Іноді діти довільно пригнічують акт дефекації, в результаті чого розвиваються звичні запори. У малорухомих дітей можуть виникнути атонічні запори. До запорів можуть привести місцеві запалення прямої кишки і тріщини заднього проходу.
Нетривалі запори діти переносять легко. При тривалих запорах з'являються симптоми аутоінтоксикації: блідість, швидка стомлюваність, головний біль, відчуття повноти в животі. У маленьких дітей може підвищитися температура, з'являється загальне занепокоєння, погіршується апетит і сон. Об'єктивно відзначається здуття живота по ходу товстої кишки можна пропальпувати скупчення калових мас.
З лікувальною метою необхідно налагодити режим харчування, ввести в раціон достатню кількість молочнокислих сумішей, соків, а також овочів, фруктів (послабляюще діє чорнослив, курага). Привчати дитину до систематичного випорожненню кишечника (краще вранці). При атонічних запорах застосовують масаж передньої черевної стінки і загальну гімнастику. Клізми (див.) та проносні можуть бути використані лише в початковому періоді лікування.