Сторінки: 1 2 3 4

Охорона здоров'я в СРСР

Генеральною лінією в розвитку радянської охорони здоров'я було профілактичний напрямок, яке забезпечувалося соціально-економічними заходами держави і специфічної лікувально-профілактичною діяльністю. Виконуючи взяті на себе зобов'язання по охороні здоров'я народу, Радянський уряд постійно піклувалося про поліпшення умов життя населення країни, поліпшувалися умови праці на виробництві, що розвивалося житлове будівництво. У країні були створені умови для підвищення культурного і санітарного рівня населення, поліпшувалася медична допомога, удосконалювалася система соціального забезпечення.
Важливим чинником, що забезпечує поліпшення стану здоров'я населення, була проведена в СРСР профілактична робота з охорони зовнішнього середовища - води, грунту, повітря. Ця робота здійснювалася всіма державними організаціями та органами охорони здоров'я за широкої участі громадськості всієї країни і проводиться у відповідності з державним санітарним законодавством і спеціальними завданнями, що стояли в тій чи іншій союзній республіці.
Дуже важлива роль в охороні зовнішнього середовища належала санітарно-протиепідемічної організації, широкої мережі санепідстанцій.
Найважливішим методом профілактики було диспансерне обслуговування населення (див. Диспансеризація). Здійснення профілактичного напряму сприяло широке санітарно - гігієнічне просвітництво населення, яким займалися медичні працівники всіх установ у співпраці з громадськими організаціями. Для організації і проведення санітарного просвітництва у всіх містах існували спеціальні установи - будинки санітарної освіти (див. Санітарний просвітництво). В них, а також при промислових підприємствах, в установах і т. д. в останні роки за ініціативою самих трудящих створювалися університети та школи здоров'я, в яких читалися цикли лекцій з різних питань гігієни і медицини.
Важлива роль у справі охорони здоров'я народу, профілактики захворювань, подальшого підвищення якості медичної допомоги населенню належала медичній науці. Характерною особливістю розвитку медичної науки в СРСР було те, що поряд із здійсненням великих теоретичних досліджень зусилля вчених спрямовувалися і на рішення головних завдань практичної охорони здоров'я. На всіх етапах соціалістичного будівництва боротьба за зміцнення здоров'я народу, ліквідація багатьох хвороб і зниження загальної захворюваності здійснювалися на основі досягнень медичної науки. Створення науково-дослідних інститутів проводилося у відповідності із завданнями, що стоять не тільки перед практичною охороною здоров'я, але й перед всім народним господарством країни. Науково-дослідні інститути проводять велику роботу з надання допомоги органам охорони здоров'я шляхом впровадження наукових досягнень в практику роботи лікувально-профілактичних установ, здійснюють консультативну допомогу, проводять підготовку фахівців для практичних установ. Багато інститути тісно пов'язані з промисловістю, сільським господарством, органами народної освіти, комунального господарства, соціального забезпечення і т. д.
У розвитку охорони здоров'я, вирішенні завдань щодо охорони і поліпшення здоров'я народу активну участь брали широкі верстви населення. Залучення до участі в діяльності органів і установ охорони здоров'я широкої громадськості здійснювалося в нашій країні з перших днів Радянської влади за ініціативою в. І. Леніна. Форми участі населення в розвитку охорони здоров'я змінювалися в залежності від завдань, що стоять перед державою. Особливо широкий розмах участь населення у діяльності органів охорони здоров'я отримало в останні роки. Верховними радами союзних республік і сесіями Рад депутатів трудящих на місцях з числа депутатів обиралися постійні комісії з охорони здоров'я і соціального забезпечення. Ці комісії здійснювали контроль за діяльністю всіх установ охорони здоров'я, надавали сприяння в будівництві лікувальних закладів, залучають актив з населення до проведення масових заходів по санітарному благоустрою населених місць.
При більшості лікувально-профілактичних закладів створювалися Громадські ради (див.), які надають повсякденну допомогу і сприяння в роботі закладів охорони здоров'я. Найбільш масовою громадською організацією, яка допомагає органам і установам охорони здоров'я, було Товариство Червоного Хреста, Червоного Півмісяця (див.).
См. також Демографія, Законодавство з охорони здоров'я, Соціальна гігієна і т. 3, табл., розділ «охорона Здоров'я».