Коротка характеристика типових лікувальних режимів

Під лікувальними режимами розуміють сукупність заходів, що усувають негативні роздратування і підвищують при цьому стійкість організму. Зміст лікувального режиму визначається розпорядком дня і обсягом рухової активності хворого, тобто руховим режимом.
Рухові режими, які використовуються в лікарнях і госпіталях, поділяються на: I - суворий постільний, II - постільний, III - палатний (напівпостільний) і IV - вільний (загальний). В санаторіях відповідно на: I - щадний, II - тонізуючий, або щадно-тренує, і III - тренує.
У лікарняних умовах строгий постільний режим - це положення лежачи або напівсидячи (на підставці), прийом їжі з допомогою персоналу.
Застосовувані фізичні вправи - пасивні рухи кінцівок, активні рухи в дрібних суглобах рук і ніг, масаж ніг, дихальні вправи помірної глибини. Всі рухи виконуються в повільному темпі. Тривалість заняття - 10 - 12 хв.
При постільному режимі має місце підведення хворого на підголівнику, поступовий перехід в положення сидячи, а потім сидячи з опущеними ногами і збільшенням тривалості сидіння, пересаджування на стілець. Прийом їжі проводиться в положенні сидячи. Розвивається подальша адаптація до самообслуговування.
Застосовувані фізичні вправи - активні рухи кінцівками з поступовим збільшенням амплітуди; вправи для м'язів тулуба. У положенні сидячи вправи виконуються з неповною амплітудою; темп виконання - повільний та середній (руху в дрібних суглобах - завжди в середньому темпі), тривалість заняття - 15-17 хв.
При палатному (напівпостільному режимі хворий знаходиться в положенні сидячи до 50% денного часу). Встає і ходить по палаті, потім за необхідності - по відділенню.
Застосовувані фізичні вправи - рухи кінцівками і тулубом у вихідних положеннях лежачи, сидячи і обмежено стоячи; вправи з легким опором і невеликим обтяженням; ходьба (50-200 м). Темп виконання - повільний та середній, тривалість - 17-20 хв.
Вільний (загальний) режим передбачає вільну ходьбу по відділенню, ходьбу по сходах, прогулянки. Хворий готується до побутових навантажень.
Застосовувані фізичні вправи - гімнастичні вправи, поступово ускладнюються за формою, з різних вихідних положень, головним чином стоячи, вправи з обтяженням і помірним опором, метання м'яча вагою не більше 1 кг, Темп - повільний і середній, а для дрібних м'язових груп - швидкий. Ходьба - до 400-1000 м (допустимі короткочасні прискорення). Тривалість занять - 20-30 хв.
В умовах санаторного лікування щадний режим (слабкого фізичного впливу) призначається хворим з вираженими органічними захворюваннями серцево-судинної системи, при недостатності серця I-II ступеня, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення стихає, при жовчнокам'яної хвороби при відсутності частих загострень, після операції на шлунку і видалення жовчного міхура (не раніше ніж через 2-3 місяці). Хворим рекомендується 9-годинний нічний і 1-2-годинний денний сон, 10 годин відносного спокою, 4 години руху.
Лікувальна гімнастика проводиться індивідуальним або малогрупповым методом. Фізичне навантаження мала. Використовуються лікувальна гімнастика і дозована ходьба по рівній місцевості на відстань 0,5-1 км 1-2 рази в день. Рекомендуються самостійні заняття, що включають виконання елементарних рухів дрібними м'язовими групами і дихальні вправи.
Слід врахувати, що рухові режими для дитячих, неврологічних, туберкульозних санаторіїв і санаторіїв іншого профілю мають деяку специфіку.
Тонізуючий, або щадно-тренує, режим (помірного фізичного впливу) призначається хворим з менш вираженими органічними захворюваннями при відсутності функціональних розладів. Фізичне навантаження середня. Крім лікувальної гімнастики (малогрупповым і груповим методами) призначаються ранкова гігієнічна гімнастика з полегшеною навантаженням (без бігу і стрибків); дозована ходьба по рівній місцевості з кутом підйому до 10° - не більше 2 км 2-3 рази в день; плавання (при температурі води не нижче 20°) - від 15 до 30 хв. з відпочинком через кожні 5 хв.; веслування - 30-40 хв. (при температурі повітря не нижче 15°, без вітру) при темпі 22-24 гребка в 1 хв.; настільний теніс та бадмінтон - не більше 30 хв.; лижні прогулянки в повільному темпі під контролем методиста - 20-40 хв. Вирішуються повільні танці (до 1 години) та автобусні екскурсії з тривалістю поїздки до 3 годин 1 раз в тиждень.
Тренує режим (більш вираженого фізичного впливу) призначається хворим з початковими формами органічних захворювань, при відсутності функціональних порушень, з достатньою фізичною підготовленістю. Фізична навантаження велике. Кількість форм лікувальної фізичної культури збільшується (додаються волейбол, теніс, ковзани, ближній туризм, садово-паркові роботи та ін).
При позитивній динаміці стану здоров'я можливі переклади у 2-й половині курсу лікування з I на II і з II на III режим, причому не обов'язково призначати всі форми лікувальної фізичної культури нового режиму - достатній тренує ефект досягається і при збільшенні навантаження тільки в одній із форм.
Якщо в санаторій надходять хворі з інших кліматичних зон, наприклад з Ленінграда до санаторію в Сочі і навпаки, то їм необхідно дати кілька днів на акліматизацію, отже, знизити навантаження порівняно з призначеним режимом. Те ж саме потрібно в непогожі дні хворим, які реагують на зміну погоди.
Зі сказаного вище видно, що руховий режим є складовим елементом лікувального режиму, а лікувальна фізична культура - частиною рухового режиму. Однак співвідношення лікувальної фізичної культури з режимом може бути різним. Наприклад, при захворюваннях серцево-судинної системи умивання, чищення зубів, розчісування, як і фізичні вправи, викликають почастішання пульсу і підвищення артеріального тиску. В даному випадку лікувальна фізична культура ідентична з іншими елементами рухового режиму та готує хворого до розширення рухової активності. При переломах верхньої кінцівки все, що сприяє відновленню сили, рухливості і координації рухів руки (гімнастика, метання, городки, теніс тощо), буде лікувальною фізичною культурою, а велосипед, ковзани, туризм - елементами рухового режиму.