Найбільш поширеним захворюванням периферичної нервової системи, у тому числі і у спортсменів, є попереково-крижовий радикуліт. Захворювання характеризується болями в попереково-крижовій ділянці з іррадіацією в ногу. Болі постійні, посилюються при рухах, охолодженні, кашлі, підніманні ноги догори; рухи в хребті обмежені через біль. Нерідко відзначаються різко підвищена чутливість до холоду та відчуття оніміння і повзання мурашок в стопі і пальцях. Спостерігаються виражене викривлення хребта і напруга м'язів спини на хворому боці.
Виникнення попереково-крижового радикуліту може бути обумовлено охолодженням, травмою, порушенням обміну речовин, інфекцією, інтоксикацією, фізичним перенапруженням, змінами в хребті.
Заняття лікувальною фізичною культурою спрямовані на зміцнення всього організму, ліквідацію запального процесу, попередження утворення спайок, попередження порушень постави та їх корекцію. Общетонизирующие вправи виконуються в положенні, зручному для хворого, і не повинні викликати болю.
Для прискорення ліквідації запального процесу слід вправляти м'язи, розташовані поруч із запальним вогнищем, чергуючи скорочення з розслабленням, що покращує кровопостачання. Вихідні положення для виконання вправ - лежачи і стоячи. В гострому періоді не слід включати вправи, що викликають розтягування запалених корінців і нервів.
Для протидії утворенню спайок та викривлень хребта застосовуються спеціальні вправи на розтягування, при виконанні яких зближуються стегна і тулуб; вправу слід робити плавно, повільно, з поступово зростаючою амплітудою. Надмірне розтягування викликає різкий біль і зводить нанівець весь ефект від попередніх занять. Спеціальні вправи чергують з дихальними і вправами для здорових кінцівок. При поліпшенні стану можна крім лікувальної гімнастики використовувати прогулянки, веслування, катання на лижах, велосипеді, ігри.
При дискогенном радикуліті, який є наслідком ураження міжхребцевих дисків, заняття починають з витягнення на похилій площині - з метою осьового розвантаження хребта. Для цього хворого укладають на спину на похилу площину з піднятим головним кінцем. Під мишки пропускаються лямки, утримують хворого в цьому положенні. Кут нахилу поступово збільшують від 15 до 40°. Тривалість витягнення - від 2 до 40 хв.
Дещо своєрідна методика лікувальної фізичної культури при невриті лицьового нерва, при якому основним симптомом є слабкість мімічної мускулатури.
Основне завдання лікувальної гімнастики в цьому випадку - відновити повний обсяг рухів мімічної мускулатури. В якості спеціальних рухів рекомендуються наступні: наморщити лоб, нахмурив брови; закрити очі, опустити верхню повіку; примружитися; підняти нижню повіку; примружитися; роздути і втягнути ніздрі; підняти верхню губу; відтягнути кут рота в сторону; вишкірити зуби; витягнути губи в трубочку; втягнути щоки; надути їх; відтягнути нижню губу в сторону; вивернути її; акцентовано вимовити кілька разів голосні букви і склади. Всі вправи слід виконувати сидячи перед дзеркалом для контролю зором. Спочатку рухи виконуються пасивно, симетрично зі здоровою половиною обличчя, потім активно, а наприкінці лікування - при утриманні м'язів на здоровій стороні. У процесі занять важливо наполегливо боротися з супутніми рухами (наприклад, при закриванні очі підтягується кут рота), щоб вони не закріпилися. Між окремими вправами слід проводити легке погладжування працюючих м'язів.
Лікування хворих із захворюваннями та ураженнями периферичної нервової системи завжди комплексне. Наприклад, при невриті лицьового нерва крім лікувальної фізичної культури застосовуються медикаменти (уротропін, пеніцилін, аспірин, прозерин, вітаміни В1 і В12) та фізіотерапія (місцеве тепло, УВЧ, парафін), масаж.
