Відомо, що метаболічний ацидоз у стані зменшувати толерантність до глюкози і перешкоджати дії інсуліну (Guest та ін., 1952; Walker та ін, 1963). Останні автори відзначали позитивну кореляцію між ступенем зниження чутливості до інсуліну та ацидозом у хворих з діабетичним кетозом. Цілком ймовірно, що супутній ХНН ацидоз може частково бути відповідальним за вуглеводні розлади, але в клініці (Шпіц та ін., 1970; Dzurik, 1973) і в експерименті (Weisinger та ін, 1972) накопичено вже достатньо відомостей, щоб вважати його не єдиною і головною причиною цих розладів. Кореляція їх з ацидозом, за даними більшості авторів, слабка або відсутня. Повне усунення ацидозу за допомогою терапії не ліквідує вуглеводних порушень.
