У вагітних спостерігається підвищена секреція АКТГ, що пов'язано з гіперпродукцією кортикостероїдів наднирниками. Висловлювалася раніше припущення про те, що в продукції АКТГ поряд з гіпофізом також бере участь і плацента, не підтвердилося [Hytten F. С., Lind Т., 1974]. Наявність даного гормону в тканинах плаценти є, мабуть, наслідком або підвищеної концентрації в крові, або відкладення, а не результатом активного плацентарного синтезу.
Одним із цих препаратів, застосовуваних у вагітних, є кортикотропін. Він є фізіологічним стимулятором кори надниркових залоз, викликаючи збільшення продукції кортикостероїдних гормонів, в основному глюкокортикоїдів (кортизон та ін) і частково андрогенів. У зв'язку з цим під час вагітності може виникнути ряд свідчень до його використання, у першу чергу для попередження синдрому відміни, який виникає після тривалого лікування кортикостероїдними препаратами.
У зв'язку з тим, що введення АКТГ супроводжується посиленням функції кори надниркових залоз і підвищеною продукцією глюкокортикоїдів, які мають потенційну тератогенної активністю, G. Jorgensen (1972), Н. Kaiser (1976) та ін. не рекомендують використовувати кортикотропін в I триместрі вагітності. У той же час клінічні спостереження за вагітними, які перенесли тотальну двосторонню адреналектомію з приводу хвороби Іценко - Кушинга і мають високу концентрацію у крові АКТГ, свідчать про нормальний розвиток у таких пацієнток плода і новонародженого [Бархатова Т. П., 1978]. Певної уваги заслуговують також спостереження Н. Kaiser (1976), згідно з яким застосування АКТГ при надмірній блювоті вагітних не супроводжувалося якимись відхиленнями у плода та новонародженого. Таким чином, відому обережність при призначенні кортикотропіну слід, мабуть, дотримуватися тільки в I триместрі вагітності.
