Економічні втрати внаслідок пияцтва і алкоголізму вкрай великі. Встановлено, що на наступний день після вживання алкоголю продуктивність праці знижується на 15-30%, зростає кількість бракованої продукції. За рахунок збільшення числа прогулів, здійснюваних питущими, країна щорічно втрачала багато мільярдів рублів. Підраховано, що робітник, що зловживає алкоголем, за рік завдає суспільству шкоди в розмірі від 1,5 до 2 тис. руб. і більше. У той же час пияцтво і алкоголізм призводять до посилення асоціального способу життя, ухилення від суспільно корисної праці. За підрахунками різних авторів, залучення в трудову діяльність осіб, які ведуть паразитичний спосіб життя і зловживають алкоголем, дозволило б у ряді регіонів на 75% покрити дефіцит робочої сили (Заіграєв, 1986).
Між тим кількість виявлених хворих на алкоголізм аж до 1986 р. безперервно збільшувалася, в 1986 р. в СРСР налічувалося близько 4,5 млн хворих на алкоголізм (Чорних, 1986), а це більше, ніж все населення Ірландії або Норвегії... Щорічно близько 500 тис. хворих знімалося з обліку і приблизно стільки ж виявлялося.
Серед хворих на алкоголізм переважають чоловіки у віці 30-40 років з незакінченою вищою та середньою освітою. Домінують особи, зайняті фізичною працею, що працюють у комунальному господарстві і побутовому обслуговуванні. Жінки складають близько 10% всіх які перебувають на обліку хворих на алкоголізм. У професійному відношенні цього насамперед працівниці торгівлі, побутового обслуговування, харчової промисловості. Рівні захворюваності алкоголізмом різняться в окремих союзних республіках. Так, у Вірменській РСР рівень захворюваності в 1965 р. був у 4,5 рази менше, ніж в Латвійській РСР, у 1975 р.-у 9,5 рази, у 1986 р. - у 18,7 рази. В цілому по країні захворюваність алкоголізмом за період з 1975 по 1986 р. збільшилася в 1,4 рази, а в окремих республіках (Білорусія, Молдова, Казахстан) - приблизно в 2 рази (Ураков, Мірошниченко, 1988).
Пияцтво і алкоголізм ведуть до прямих людських втрат, погіршують показники стану здоров'я населення СРСР. За даними Н. Я. Копита, П. І. Сидорова (1986), рівень загальної захворюваності у чоловіків, що зловживають алкоголем, на 20% вище, а в групі хворих на алкоголізм в 1,5 рази вище, ніж чоловічого населення в цілому. Для цієї групи травматизм та інші важкі захворювання відзначаються в 2-2,5 рази частіше, ніж у чоловічого населення в цілому. Протягом року нещасний випадок відбувається, як правило, з кожним другим хворим на алкоголізм і з кожним третім, регулярно вживає спиртне. Більша частина осіб, що входять у ці групи, помирають до 50 років.
Що ж стосується населення, то, за даними вибіркових досліджень, які померли від різних причин, але в стані алкогольного сп'яніння склали 50%, у тому числі 81,5% чоловіків і 18,5 жінок у віці 35-49 років (Розенфельд, Поликарский, 1982). Із загального числа померлих від причин, безпосередньо пов'язаних з алкоголізмом, понад 80 % - особи у працездатному віці. Динаміка смертності населення від причин, безпосередньо пов'язаних з алкоголізмом, представлена в табл. 8.
| Причина | Число померлих від причин, безпосередньо пов'язаних з алкоголізмом | ||
| 1980 р. | 1984 р. | 1985 р. | |
| Алкогольний психоз Алкогольний цироз печінки Хронічний алкоголізм Випадкове отруєння алкоголем Всього |
1,1 2,4 4,6 42,4 50,5 |
0,9 2,2 5,7 38,5 47,3 |
0,6 2,1 5,0 32,2 39,9 |
Зростання алкоголізму та вживання алкоголю в цілому, мабуть, позначився і на тривалості життя в країні. До середини 70-х років і аж до середини 80-х років визначалася несприятлива тенденція: тривалість життя чоловіків впала з 64,5 до 62,6 років...1
Таким чином, алкоголізм серйозним чином втручається в життя суспільства. Які ж чинники сприяють формуванню хвороби?
1. СРСР у цифрах у 1986 році: Короткий статистичний збірник. М: Фінанси і статистика, 1987. С. 243.
