Місцева анестезія

Підготовка інструментарію і розчинів анестезуючих засобів для місцевої анестезії: для анестезії слизових оболонок готують градуйовану мензурку, піпетку, затискачі Микулича, металеві зонди з гвинтовою нарізкою (для анестезії бронхів, стравоходу). Для інфільтраційної та провідникової анестезії необхідні шприц ємністю 2-5 мл і 2-3 шприца ємністю 10 - 20 мл, набір голок різної товщини (0,5-1,5 мм) і довжини (3-15 см), фарфоровий або емальований кухоль місткістю 250-500 мл.
Спинномозкову анестезію проводять спеціальними тонкими голками для люмбальної пункції. Вони повинні бути ретельно заточені і мати мандрены. Шприци, голки, канюлі стерилізують окремо від інших інструментів, голки і шприци для спинномозкової анестезії - в окремому стерилізаторі в дистильованій воді або суховоздушным методом.
Розчини анестезуючих засобів рекомендується готувати безпосередньо перед вживанням. Новокаїн всипають в киплячий ізотонічний розчин хлориду натрію і кип'ятять не більше 5 хв. Для провідникової та інфільтраційної анестезії бажано користуватися розчином, підігрітим до температури тіла. Перед самою операцією додають адреналін (2-5 крапель 0,1% розчину на 100 мл розчину новокаїну, 1 краплю адреналіну або 5% ефедрину на 1 мл розчину кокаїну або дикаїну).
Підготовка хворого до операції під місцевою анестезією проводиться за тими ж принципами, що і до наркозу (див.). При недостатньому знеболюванні хворому слід додатково ввести анальгетики (морфін 1% розчин - 1 мл, промедол 2% розчин - 1 мл), нейроплегики або антигістамінні препарати (аміназин 2,5% розчин - 1 мл, дипразин 2,5% розчин - 1 мл) під контролем лікаря і при вимірюванні артеріального тиску, частоти пульсу, дихання.

Ускладнення при місцевій анестезії

Місцева анестезія, як правило, добре переноситься хворими. Ускладнення можуть бути результатом непереносимості новокаїну, ін'єкції його в кровоносне русло або блокади симпатичних волокон (при спинномозковій анестезії) і проявляються непритомністю, колапсом (див.). При виникненні цього ускладнення необхідно надати хворому положення лежачи з опущеним головним кінцем ліжка, внутрішньовенно ввести кровозамінники, кошти, тонізуючі серцево-судинну систему. При судомах проводять барбітуровий наркоз, інгаляцію кисню. Профілактикою колаптоїдних станів служить призначення перед операцією нембутала або фенобарбіталу (люміналу). Спинномозкова анестезія іноді ускладнюється порушеннями дихання, тому при цьому виді анестезії необхідно підготувати наркозний апарат або респіратор для проведення штучної вентиляції легенів (див. Штучне дихання). У дітей в підлітковому віці зазвичай вдається провести місцеву анестезію. У дітей молодших вікових груп операції слід проводити під наркозом. См. також Знеболення.