Перші підсумки вивчення алкоголізму були обговорені в травні 1972 р. на конференції у Всесоюзному науково-дослідному інституті соціальної гігієни та організації охорони здоров'я їм. Н. А. Семашко. В цій конференції, яка була присвячена соціально-гігієнічним аспектам проблеми алкоголізму в Росії і СРСР, взяли участь не тільки історики медицини та фахівці в галузі соціальної гігієни, але і клініцисти, психіатри, соціологи, економісти та представники інших спеціальностей.
В умовах розвинутого соціалістичного суспільства боротьба з пияцтвом і алкоголізмом є одним із завдань ідейно-виховної роботи Комуністичної партії і Радянського уряду. «Не може бути перемоги комуністичної моралі,- зазначалося на XXIV з'їзді КПРС,- без рішучої боротьби з такими її антиподами, як користолюбство, хабарництво, дармоїдство, наклеп, анонімки, пияцтво і т. п. Боротьба з тим, що ми називаємо пережитками минулого у свідомості та вчинках людей,- це справа, яка вимагає до себе постійної уваги партії, всіх свідомих передових сил нашого суспільства». Основними формами виховної роботи, що проводиться державними органами та громадськістю з боротьби з пияцтвом, є створення стійких культурних традицій, переконання людей у необхідності викорінення пияцтва, широка протиалкогольна пропаганда.
Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «ПРО заходи по посиленню боротьби проти пияцтва і алкоголізму» (1972) і прийняті у відповідності з ними республіканські законодавчі акти, зокрема, Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 19 червня 1972 р. «Про заходи по посиленню боротьби проти пияцтва і алкоголізму» та відповідну постанову Ради Міністрів РРФСР знаменують новий етап боротьби з алкоголізмом.
Ці документи спрямовані на підвищення ефективності адміністративного, громадського харчування і медичного впливу на осіб, що зловживають алкоголем. Вони передбачають посилення масово-політичної і культурно-виховної роботи в трудових колективах та за місцем проживання, проведення економічних і медичних заходів. Прийняті постанови і законодавчі акти про заходи по посиленню боротьби проти пияцтва і алкоголізму створили міцну організаційну та правову основу для викорінення цього явища.
З метою поліпшення координації роботи державних органів і громадських організацій в 1972 р. були створені комісії по боротьбі з пияцтвом і алкоголізмом при виконкомах районних, міських, обласних та крайових Рад народних депутатів, при радах міністрів союзних і автономних республік.
Виконуючи відповідні постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, Міністерство охорони здоров'я СРСР, його органи та установи на місцях спільно з партійними і радянськими органами провели організаційні заходи по створенню в країні самостійної наркологічної служби. Вже до 1976 р. були виділені спеціальні приміщення і організовані 21 наркологічний стаціонар, наркологічні кабінети і відділення на промислових підприємствах, затверджено нові штатні нормативи, що дало можливість ввести додатково. 13 тис. лікарських посад і 55 тис. посад середнього медичного персоналу для новостворюваної наркологічної служби. У 1978 р. в країні налічувалося близько 60 наркологічних диспансерів та понад 2 тис. наркологічних кабінетів.
За останні роки в практиці радянського охорони здоров'я накопичено певний досвід роботи різних наркологічних установ. На окремих територіях і в ряді міст країни (Московська область, Кривий Ріг, Томськ, Челябінськ, Дзержинськ Горьківської області та ін) відпрацьовуються моделі комплексної боротьби з пияцтвом і алкоголізмом.
Міністерством охорони здоров'я СРСР передбачається в 1981-1985 рр. подальший розвиток і вдосконалення наркологічної служби, розширення мережі наркологічних диспансерів та відділень при промислових підприємствах, у будівництві та сільському господарстві. Повинні отримати подальший розвиток денні стаціонари для лікування хворих на алкоголізм при підприємствах. Планується розробити та впровадити в практику нові методи лікування алкоголізму (електроакупунктура, експрес-методи профілактичного лікування та інших).
Питання організації боротьби з алкоголізмом за останні роки обговорювалися на VI і VII Всесоюзних з'їздах невропатологів і психіатрів (1975, 1981), на III і IV Всеросійських з'їздах невропатологів і психіатрів (1974, 1980), на II і III Всесоюзних науково-практичних конференціях з питань клініки, профілактики та лікування алкоголізму, на Всеукраїнських конференціях (1974, 1977). Обговорення питань боротьби з алкоголізмом на цих форумах сприяло обміну досвідом, подальшого вдосконалення наркологічної допомоги особам, які страждають алкоголізмом, та здійснення профілактики алкоголізму.
Сторінки: 1 2 3
