Профілактика хронічних гепатитів і цирозів печінки здійснюється в наступних напрямках: 1) усунення або обмеження сфери дії етіологічних факторів; 2) своєчасне розпізнавання і лікування патологічних станів, прогресування яких загрожує розвитком цирозу печінки; 3) здійснення заходів, спрямованих на припинення прогресування вже котра б могла виникнути захворювання і попередження можливих ускладнень. Останній напрям органічно поєднується з лікуванням цирозів печінки.
Серед заходів першого напряму, враховуючи питому вагу різних причин виникнення цирозу печінки, пріоритет повинен належати попередження поширення епідемічного гепатиту і його результату в хронічне протягом. Істотно важливо усунення причин, що ведуть до ендогенних і екзогенних порушень харчування. Сюди відносяться боротьба з алкоголізмом, забезпечення раціонального збалансованого харчування, заходи щодо ліквідації кишкових захворювань (хронічних колітів, ентеритів тощо).
Увага повинна бути спрямована також на ліквідацію промислових і побутових інтоксикацій. Зокрема, збільшення числа захворювань печінки, що викликаються медикаментами, вимагає широкої роз'яснювальної роботи і проведення заходів, що забороняють прийом деяких медикаментів без контролю лікаря. Чимале значення має і попередження захворювань жовчних шляхів.
Для своєчасного розпізнавання і лікування хронічних прогресуючих захворювань печінки ведуче значення має добре поставлена диспансеризація і насамперед осіб, які перенесли епідемічний гепатит. Проте спостереження тільки за зазначеними особами недостатньо для вирішення поставленого завдання. Необхідна постійна настороженість лікарів щодо виявлення хронічних захворювань печінки при профілактичних та іншого роду оглядах. Всі особи, у яких виявлено збільшення печінки неясного походження, повинні піддаватися детальному дослідженню для виключення хронічного прогресуючого захворювання печінки. У всіх випадках, де воно буде виявлено або з достатньою підставою запідозрено, хворих слід поміщати в стаціонар для детального дослідження і лікування. По виході із стаціонару хворий повинен ретельно спостерігатися в амбулаторних умовах при самому активному втручанні лікаря щодо режиму життя, роботи, харчування, поведінки, так і проведення лікування, спрямованого на попередження загострення захворювання.
