Спонтанне одужання при хворобі Крона спостерігається в 5,4% випадків (Crohn, 1949). Захворювання незалежно від методу лікування носить хронічно-рецидивуючий характер, і за результатами віддалених спостережень (від 5 до 15 років) частота загострень (рецидивів) коливається від 50 до 78%. У літературі поки що відсутні зведені статистичні матеріали про ефективність лікування даного захворювання.
Atwell та ін. (1965) детально прослідкували долю 172 хворих з встановленим діагнозом хвороби Крона за період 1939-1962 р. Вільні спостерігалися протягом 5-10 років. Всього було 26 летальних випадків, 20 з яких були зумовлені самою хворобою або оперативним втручанням. Рецидиви зустрічалися в перші чотири роки після операції (у 50-60% випадків). Істотно, що частота рецидивів не залежала ні від локалізації, ні від давності захворювання, але певною мірою корелювала з поширеністю патологічного процесу. Рецидиви особливо часто зустрічалися в молодому віці і у дітей. Автори віддають перевагу хірургічного, а не консервативному лікуванню. Вони рекомендують частіше вдаватися до резекції уражених відділів, так як частота рецидивів при цих операціях відносно менше і рідше доводиться стикатися з необхідністю повторних втручань. Автори відзначають відсутність суворого паралелізму між рентгенологічними та клінічними ознаками активізації хвороби. При тривалому спостереженні 25% хворих зберігали працездатність і вели звичайний спосіб життя, однак 50% ставали інвалідами через стійких болів, проносів, обмінних порушень, утворення свищів і т. д. Безсумнівно, що в багатьох випадках комплексна терапія дозволяє повернути хворих до трудової діяльності і дає їм можливість тривалий час відчувати себе практично здоровими людьми.
