Возвращающаяся пов'язка (рис. 32) має вигляд шапочки і прикриває склепіння черепа. Закріпивши бинт ходом навколо голови, роблять спереду перегин і бинт ведуть по бічній поверхні голови вище кругового. Такий же перегин на потилиці дозволяє прикрити бічну поверхню
голови з іншого боку. Закріпивши перегини ходом бинта навколо голови, їх повторюють, роблячи косі ходи все вище і вище, поки не прикриють всю голову. Кілька міцніше пов'язка двоголовим бинтом (шапка Гіппократа). Ходи однієї голівки бинта будуть циркулярними, інший - косими, що йдуть послідовно один за іншим. Більш міцна і зручна пов'язка очіпком (рис. 33), для накладення якої відривають шматок бинта розміром близько одного метра (зав'язку), кладуть його серединою на область потилиці і утримують кінці у натягнутому стані. Після кругового ходу бинта, дійшовши до зав'язки, обертають бинт навколо неї і ведуть косо на потиличну або лобно-тім'яну частину. Перекидаючи бинт навколо зав'язки з тієї й іншої сторони, накладають його тури вище і вище (рис. 34), поки не прикриють весь звід черепа. Кінці вертикальної стрічки (зав'язки) зав'язують під підборіддям.
При накладенні пов'язки на праве око, зробивши круговий хід, спускаються наступними нижче на потилицю і ведуть їх, прикриваючи вушну раковину і очей. Косі ходи чергують з круговими, поки не буде прикритий весь очей. Пов'язку на ліве око накладають таким же чином, але тримають голівку бинта в лівій руці і роблять кругові і косі ходи справа наліво (рис. 35). Пов'язку на обидва ока (рис. 36) починають круговим ходом бинта через лоб, потім роблять косий хід, прикриваючи ліве око. Провівши бинт нижче вушної раковини і навколо потилиці, ведуть його під праве вухо і прикривають праве око. Закріпивши попередні ходи круговими, повторюють косі, роблячи їх все нижче і нижче з перехрестом в лобовій області.
Хрестоподібна пов'язка на потиличну область і шию (рис. 37). Закріплений круговим ходом бинт спускають косо по потиличній області на шию позаду і нижче правого вуха. Потім бинт проводять по бічній і передній поверхні шиї під підборіддям, нижче лівого вуха через потиличну область. Повторюючи ходи бинта, що перехрещуються на потилиці, піднімаються все вище. Пов'язка міцна, але її не слід накладати туго, щоб не здавлювати шию.
Пов'язка, що підтримує нижню щелепу (рис. 38). Закріпивши бинт горизонтальним ходом через лоб, ведуть його косо через потилицю і бічну поверхню шиї і, дійшовши до підборідної області, переходять на вертикальні ходи бинта через виски й тім'я. Цими ходами може бути прикритий весь звід черепа. Ця ж пов'язка може служити і для закриття підборідної області, якщо до неї приєднати кілька горизонтальних ходів, що прикривають підборіддя, чергуються з вертикальними через скроневі області і тім'я (рис. 39). Для створення тиску на скроневу область зручна вузлова пов'язка, накладываемая двоголовим бинтом з перетином ходів в скроневій області (рис. 40). На область вуха та соскоподібного відростка зручна неаполітанська пов'язка (рис. 41), при накладенні якої після закріплення ходом бинта навколо голови роблять косі тури, що спускаються все нижче і нижче, і прикривають вушну раковину і область соскоподібного відростка.
Накладання пов'язок на шию - одна з найважчих завдань, так як тугі пов'язки ускладнюють дихання, а слабкі легко зміщуються. Накладають їх за типом хрестоподібних пов'язок потиличної області (рис. 42) і грудної клітки (рис. 43) зі зменшенням кількості кругових ходів і заміною їх косими.
