Значення рентгенологічного дослідження для вивчення процесів клінічного перебігу виразки шлунка і дванадцятипалої кишки дуже велике.
Поряд з вивченням зрушень у функціональному стані можна спостерігати і мінливість анатомічних порушень.
За допомогою рентгенологічного динамічного вивчення вдалося встановити, що найбільш туго піддаються анатомічній лікуванню виразки цибулини, воротаря і кардіального відділу шлунка, при яких, незважаючи на повне зникнення суб'єктивних і об'єктивних клінічних даних, довгий час тримається ніша навіть при повному зникненні раніше визначалися функціональних порушень.
Рентгенологічно лікування характеризується насамперед стійким зникненням ніші і згасанням супутніх змін рельєфу слизової шлунка і дванадцятипалої кишки. Щоправда, зникнення ніші не завжди означає рубцювання виразки, але вже сам факт зникнення ніші є прогностично сприятливим. Зникнення ніші, яка в процесі динамічного спостереження піддавалася зменшення і зміни форми, частіше говорить про рубцюванні. При наявності зниження змін з боку слизової оболонки неперебування ніші при повторних дослідженнях може бути розцінено рентгенологічно як закінчується анатомічним одужанням виразковий процес.
