Діуретичні засоби

Тільки висока доза ацетазоламіду (350 мг/кг), введеного щурам на 10-11-й день вагітності, викликала у 17,3% плодів вади розвитку передніх кінцівок [Uger К. Е., Scott W. J., 1983]. Одночасне призначення вагітним тваринам препаратів калію послаблювало тератогенний ефект ацетазоламіду [Магеп Т. Н., Ellison А. С., 1972]. Можливість тератогенного ефекту, специфічного для інгібіторів карбоангідрази, визначає протипоказання до застосування диакарба протягом перших 3 міс вагітності. В ці терміни також не слід призначати вагітним спіронолактон (верошпірон).
Разом з тим є факти, які свідчать про фетотоксическом ефект діуретиків різних хімічних груп. При тривалому застосуванні вагітними великих доз тіазидів у новонароджених можуть розвиватися гіпонатріємія і тромбоцитопатия [Testia S. P. S., Testia М., 1972]. N. F. Gant і співавт. (1975) виявили істотне зниження рівня метаболічного кліренсу дигидроизоандростерона сульфату при введенні тіазидових діуретиків у дозі 50 мг протягом 7 днів здоровим вагітним і жінкам, які страждають пізніми токсикозами. Автори пояснюють це зменшенням об'єму циркулюючої плазми, погіршенням матково-плацентарного кровотоку, а також зниженням плацентарної перфузії. Застосування цих препаратів може супроводжуватися виникненням жовтяниці у новонароджених, що, мабуть, пов'язано зі здатністю діуретиків витісняти білірубін із його сполук з альбумінами плазми крові [Vert Р., 1981]. Під час клінічних і експериментальних спостережень встановлено можливість виникнення гіпертензії у новонароджених, матері яких в період вагітності отримували високі дози тіазидових діуретиків [Grollman A., Grollman Е. F., 1962; Brendel К., Duhamel R. С., Shepard Т. H., 1985]. Під впливом етакринової кислоти відмічалося послаблення і втрата слуху у новонароджених [Welt S. I., Grenshaw М. С., 1978; Finnerty А., 1975]. У вагітних може виникати тяжка гіпокаліємія, що супроводжується змінами КОС крові плода, його загибеллю [Colin A., Lambette К., 1972]. Тому застосування даного препарату протипоказано вагітним. Недоцільно також призначення вагітним ртутних діуретиків, враховуючи їх токсичний вплив на плід [Cosson R., 1984].
На відміну від інших діуретиків фуросемід не надає негативної дії на плід [Wilson A. L., Matzke G. К., 1981]. Однак застосування разом з даним препаратом антибіотиків (аміноглікозидів та етакринової кислоти) підсилює нефротоксичність та ототоксичність останніх [Vert Р., 1981]. Недоцільно призначення вагітним хлориду амонію і диакарба, так як дія цих препаратів може викликати некомпенсовані зміни КОС крові плода [Vert Р., 1981].
Небезпека негативного дії діуретиків на організм новонароджених і грудних дітей мінімальна. Встановлено, що тіазидні діуретики знижують продукцію молока, однак самі виявляються в ньому в незначних кількостях. Співвідношення концентрацій хлорталідону у молоці і сироватці крові матері становить 0,03. Однак слід мати на увазі, що тривалий період напіввиведення цього препарату з організму матері (60 год), мабуть, зумовлює обережне застосування цього препарату при годуванні груддю [Mulley Ст. A. et al., 1978].
В табл. 9 наведено зведені дані про побічні впливи діуретиків на вагітну, плід і новонародженого.