Перша медична допомога (долікарська) - комплекс екстрених заходів, що проводяться потерпілому або хворому на місці події та в період доставки його в медичний заклад. Перша медична допомога включає такі три групи заходів.
1. Негайне припинення впливу зовнішніх ушкоджуючих факторів (електричний струм, висока або низька температура, здавлення тяжкістю) і видалення потерпілого із несприятливих умов, в які він потрапив (витяг з води, видалення з палаючого приміщення, з приміщення, де скупчилися отруйні гази).
2. Надання термінової першої медичної допомоги потерпілому залежно від характеру і виду травми, нещасного випадку або раптового захворювання (зупинка кровотечі, накладання пов'язки на рану, штучне дихання, масаж серця, введення протиотрут і ін).
3. Організація швидкої доставки (транспортування) хворого або постраждалого в лікувальний заклад.
Заходи першого пункту скоріше відносяться до першої допомоги взагалі, а не медичної допомоги. Її часто надають у порядку взаємо - і самодопомоги, так як всі розуміють, що якщо не витягти потопаючого з води, не винести потерпілого з палаючого приміщення, не звільнити людину з-під обрушилися на нього тягарів, то людина загине. Слід підкреслити, що чим триваліше шкідливу дію, тим пошкодження буде більш глибоким і важким. Тому першу допомогу слід розпочинати з цих заходів.
Друга група заходів становить вже медичну допомогу. Надати її можуть лише медичні працівники або особи, навчені першої медичної допомоги (міліціонери, пожежники, військові та ін), вивчили основні ознаки ушкоджень і спеціальні прийоми першої медичної допомоги.
Велике значення в комплексі заходів першої медичної допомоги грає швидка доставка потерпілого в лікувальну установу, де йому буде надана кваліфікована лікарська допомога. Транспортувати хворого чи потерпілого слід не лише швидко, але й правильно, тобто в положенні, найбільш безпечному для хворого згідно з характером захворювання або видом травми. Наприклад, в положенні на боці - при несвідомому стані і можливої блювоті, при переломах кісток - після проведення транспортної іммобілізації (створення нерухомості ушкодженому органу) і т. д.
Найбільш безпечне транспортування потерпілого здійснювати спеціалізованим транспортом (санітарна автомашина, санітарний літак). При їх відсутності транспортування повинна бути здійснена за допомогою будь-яких засобів пересування в залежності від місцевих умов, але з суворим дотриманням правил транспортування в залежності від виду ураження або захворювання. У найбільш несприятливих умовах доставка повинна проводитися шляхом перенесення потерпілого на руках, на спеціальних або імпровізованих ношах, на брезенті і т. д.
В залежності від умов транспортування може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Медичний працівник повинен забезпечити правильний перенесення хворого, перекладання його з одного транспортного засобу на інший, надавати медичну допомогу в дорозі і проводити заходи з попередження ускладнень, які можуть виникнути при блюванні, порушенні транспортної іммобілізації, переохолодженні, трясці і від інших причин.
Значення першої медичної допомоги важко переоцінити. Своєчасно надана та правильно проведена медична допомога часом не лише рятує життя потерпілому, а й забезпечує подальше успішне лікування хвороби або ушкодження, попереджає розвиток ряду важких ускладнень (шок, нагноєння ран, загальне зараження крові), скорочує тривалість хвороби, втрати працездатності.
