Епідеміологічний анамнез

Епідеміологічний анамнез включає сукупність відомостей про хворого, колективі, з яким була пов'язана його діяльність, і території, де могло відбутися зараження. Ці дані використовують для встановлення діагнозу, з'ясування джерел інфекції, шляхів її передачі та вибору заходів, що унеможливлюють подальше її поширення.
Епідеміологічний анамнез збирають як в інфекційній лікарні, так і в процесі епідеміологічного обстеження вогнища. Поряд з хворим для виявлення умов зараження опитують родичів та інших осіб, що оточували хворого.
Збір відомостей починають із з'ясування дати початку хвороби. Якщо встановити її важко, то простежують день за днем період, що примикає до передбачуваної дати. Далі з'ясовують можливість занесення інфекції хворим, родичами, особами, останавливавшимися на нічліг чи відпочинок, і т. д. Потім виявляють можливість зараження в сім'ї від родичів, знайомих та інших осіб. При необхідності отримані відомості уточнюють за записами в амбулаторних картах та інших документах. З'ясовують професію хворого і його побічні заняття, а також перебування на екскурсії, в поході, на полюванні, риболовлі, участь в побутових і релігійних обрядах і ін У ряді випадків виникає необхідність у встановленні характеру харчування і вживання продуктів, які не входять постійно в раціон, в отриманні дані про якість води для пиття і гігієнічних цілей, про перебування в громадських місцях, придбання тваринного сировини, предметів, колишніх у вживанні, і т. д. Нерідко виникає потреба у з'ясуванні того, з якими тваринами стикався хворий, чи спостерігалися укуси членистоногими та ін. У кожному разі збирають відомості про раніше перенесених інфекційних хворобах, пораненнях і травмах, профілактичні щеплення, застосовувалася серотерапії, призначення антибіотиків і хіміопрепаратів.
При зборі відомостей про колективі звертають увагу на стан інфекційної захворюваності та інші умови, що можуть сприяти зараженню, а також на якість медичного обслуговування.
Збір відомостей про місцевості починають з території, на якій знаходився хворий (село, місто, територія поза населених пунктів тощо). Далі встановлюють наявність на даній території домашніх і диких тварин, членистоногих, інфекційних захворювань серед людей і тварин, полів асенізації, підприємств, переробних тварина сировину, та інших об'єктів, що представляють інтерес в сан.-епід. стосовно стосовно до даного захворювання. У разі малої обізнаності хворого та осіб з оточення відомості отримують з медико-географічних описів місцевості. Результати епідеміологічного анамнезу відображають в історії хвороби і карти епідеміологічного обстеження (облікова форма № 171).