У класифікації побічної дії лікарських засобів розглядаються різні за своїм походженням ускладнення: алергічні, токсико-метаболічні, інфекційні, неврогенні і викликані припиненням застосування лікарського засобу (синдроми відміни або абстиненції).
Гостра реакція організму на застосування лікарського речовини - алергія - виникає вибірково на одне або групи медикаментозних засобів. Слід також мати на увазі, що при невиявленою сенсибілізації організму прийом лікарського засобу може супроводжуватися низкою несподіваних функціональних розладів і навіть привести до смертельного результату. Сенсибілізацію можуть викликати застосовуються і самі по собі нетоксичні речовини (наприклад, пеніцилін, стрептоміцин, саліцилати та ін).
Для попередження лікарських алергічних станів лікуючий лікар зобов'язаний ретельно збирати і аналізувати анамнестичні відомості, що відносяться до конкретного хворого, звертаючи особливу увагу на те, які лікарські засоби, що застосовувалися раніше, викликали у нього гострі хворобливі розлади.
Судово-медичний експерт для доказу виникнення алергічного стану повинен вивчати слідчі матеріали та медичні документи, проводити стаціонарне або амбулаторне обстеження постраждалого, а при летальному результаті - дослідження трупа з застосуванням судово-хімічних, мікроскопічних, бактеріологічних та інших лабораторних методик. Висновок про виникнення гострої алергічної реакції організму на лікарський засіб має ґрунтуватися тільки на вивченні сукупності всіх зібраних даних.
У медичних документах (оригінали) діагностичне значення у визначенні лікарської алергії мають анамнестичні відомості, відображені в картах амбулаторного чи стаціонарного хворого, а також характеризують картину гострої реакції організму на лікарську терапію.
Як відомо, прояв гострих форм лікарської алергії може виразитися у розвитку анафілактичного шоку, ангіоневротичних набряків, бронхіальної астми і гострої гемолітичної анемії; ці стани можуть проявлятися як окремо, так і в комбінаціях. Розпізнавання названих гострих форм лікарської алергії ґрунтується на аналізі сукупності даних клінічної картини, морфологічних проявів і результатів лабораторних досліджень.
При несмертельних випадках лікарської алергії може бути необхідною експертиза розлади здоров'я як наслідки алергії, що практично зобов'язує судово-медичного експерта до визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження в відповідності з діючими правилами. Якщо ж алергічне стан призвело до смертельного результату, то експертне встановлення причинного зв'язку повинно грунтуватися на даних клінічної картини та дослідження трупа при обов'язковому проведенні лабораторних досліджень (судово-хімічне, мікроскопічне, бактеріологічне та ін).
Самостійне значення мають отруєння лікарськими речовинами, що виникають у побутових умовах. Причинами таких отруєнь найбільше часто бувають: прийом всередину лікарських засобів, призначених для зовнішнього застосування, перевищення дози, використання лікарських засобів, протипоказаних при наявному захворювання, вживання лікарських засобів, що прийшли в непридатність, необережне або помилкове застосування засобів, схожих за зовнішніми властивостями (колір, запах і ін), одночасний прийом з алкогольними напоями. Всі ці обставини можуть бути предметом розслідування. Крім того, про названих обставин, при яких можливі побутові медикаментозні інтоксикації, повинен пам'ятати судово-медичний експерт при дослідженні їм трупів осіб, померлих раптово.
При медикаментозних інтоксикаціях, що зустрічаються в побуті, експерт повинен мати на увазі можливість їх навмисного походження. Воно встановлюється слідчими та судовими органами за сукупністю всіх зібраних матеріалів, у яких певне доказове значення надається результатами огляду місця події, даними судово-медичного дослідження трупа та судово-хімічної експертизи, об'єктів, вилучених на місці події і при розтині трупа. При цьому діагностичне значення слід надавати кількісними показниками, виявленими при лабораторному аналізі.
Контрольні питання
1. Назвіть основні правила зберігання лікарських засобів взагалі і сильнодіючих зокрема.
2. Охарактеризуйте основні положення виписування та відпуску лікарських засобів хворому.
3. Назвіть основні положення, якими керується медичний персонал при інфузіях і трансфузиях.
