Геліотерапія - більш серйозне лікувальний захід, застосування якого повинно бути обмежено або заборонено при таких захворюваннях як гіпертонічна хвороба, тиреотоксикоз, деякі захворювання серцево-судинної системи. Якщо ж протипоказань до геліотерапії немає, то при правильному використанні вона є досить ефективним методом лікування, що приносить задоволення хворим.
Геліотерапія підвищує опірність організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища, дає виражений десенсибілізуючий та знеболювальний ефект, крім того, виявляє фібринолітичну дію. Геліотерапію слід починати з перебування на сонці протягом 5-7 хв, поступово тривалість процедури збільшують, але вона не повинна перевищувати 45-60 хв. Бажано проводити процедури в ранкові і вечірні години.
Природні (природні) фізичні фактори при систематичному застосуванні та дотриманні відповідних умов надають сприятливий вплив на організм протягом усього життя, і особливо в період старіння. В клімактеричному періоді при неускладненому клімактеричному синдромі досить використовувати перераховані вище методи лікування, щоб стан здоров'я хворих покращився, патологічні симптоми зникли, організм адаптувався до перехідного періоду. За даними літератури, така терапія дає ефект у 45-50 % жінок в клімактеричному періоді.
Ми більш детально зупинилися на лікуванні хворих з клімактеричним синдромом природними факторами, оскільки, на нашу думку, у період старіння їх застосування найбільш обгрунтовано з фізіологічної точки зору. Тим не менш апаратна фізіотерапія у багатьох хворих більш ефективна.
Для лікування жінок у клімактеричному періоді найбільш доцільно застосовувати гальванічний струм, використовуючи методи впливу на комірцеву і шийно-лицьову зони за Кассилю. Ці методи найбільш ефективні при типовій формі клімактеричного синдрому. При атиповій та поєднаної форми клімактеричного синдрому лікування з допомогою зазначених методів не завжди добре переноситься хворими, тому вирішувати питання про доцільність проведення даної терапії слід для кожної хворої індивідуально з урахуванням місцевої і загальної реакції на лікування. Ми спостерігали позитивний ефект різної стійкості від лікування за допомогою зазначених методів у кожних 2 з 3 хворих з типовою формою клімактеричного синдрому. При двох інших формах клімактеричного синдрому ефективність терапії залежала від індивідуальної реакції хворий на застосування різних методів лікування.
В останні роки більш широко застосовують такі фізіотерапевтичні методи, як центральна электроаналгезия (электротранквилизация), голкорефлексотерапія та бальнеотерапія.
