Гормони задньої частки гіпофіза (окситоцин і вазопресин). Зміни концентрації у сироватці крові цих гормонів при фізіологічному перебігу вагітності вивчені недостатньо, а наявні в літературі дані суперечливі. Тим не менш встановлено, що з 30-го тижня вагітності починає зростати секреція окситоцину, яка досягає максимальних значень до моменту пологів. Одночасно з підвищенням концентрації в крові окситоцину прогресивно зростає і активність окситоциназы [Hytten F. С., Lind Т., 1974]. Вплив окситоцину на міометрій вважається одним з ініціальних моментів розвитку пологової діяльності.
Окситоцин, дезаминоокситоцин, пітуїтрин для ін'єкцій, гифотоцин і маммофизин використовують для родостимуляції і родостимуляции при передчасному відходженні навколоплідних вод, слабкості пологової діяльності, для профілактики і лікування гіпотонічних маткових кровотеч. Маммофизин призначають також для посилення лактації.
Окситоцин не переходить через плаценту з-за високої активності окситоциназы в цьому органі. Інший гормон задньої частки гіпофіза - вазопресин (антидіуретичний гормон) - близький по хімічній структурі до окситоцину. Основний ефект вазопресину полягає у підвищенні процесів реабсорбції води в канальцях нирок і зменшення діурезу. У великих дозах цей гормон володіє стимулюючим впливом на мускулатуру матки. Лікарський препарат вазопресину адиурекрин застосовують як антидіуретичного кошти при нецукровому діабеті. Внаслідок високої молекулярної маси препарат не проникає через плацентарний бар'єр [Kuemmerle Н., Brendel К., 1984].
