Спочатку анкетним методом вивчаються загальні дані: смакові, освіжаючі, очищаючі, пенящие властивості і консистенція зубних гігієнічних засобів. Всі вони оцінюються за п'ятибальною системою на підставі сукупності суб'єктивних відповідей не менше 40-50 осіб. Ми використовували спеціальні анкети, які вважаємо найбільш зручними при оцінці зазначених властивостей зубних гігієнічних засобів (див. додаток 1).
Результати роботи, проведеної нами, свідчать про те, що використання такого роду анкет дуже доцільно. Так, при вивченні трьох ароматів (комплекс речовин, що створюють своєрідний запах і смак), введених в зубні пасти з однаковою рецептурою (умовно були названі «Аврора», «Жизель», «Есмеральда»), за сукупністю відповідей опитаних вдалося вибрати найбільш прийнятну. При цьому враховувалися кількість хороших, задовільних та незадовільних оцінок, а також середній бал, виведений з 46 відповідей (табл. 3). В даному випадку оцінювали смакові і освіжаючі властивості паст.
Термін користування пастою для проведення анкетного методу дослідження зазвичай обмежується 14-30 днів. Таке дослідження є, зрозуміло, лише попереднім і не може служити основою для об'єктивної оцінки зубних гігієнічних засобів. З цією метою проводяться спеціальні клінічні дослідження з використанням цілого ряду об'єктивних тестів.
Клінічні спостереження повинні проводитися принаймні протягом 2-3 місяців на групі осіб у кількості не менше 30-35 чоловік. Лікувально-профілактичне та гігієнічне дію зубних паст, порошків та еліксирів оцінюється на підставі ряду об'єктивних даних.
При цьому для оцінки звичайного гігієнічного засобу достатньо встановити його хороші очищаючі, що дезодорують, освіжаючі і смакові властивості при відсутності несприятливого (негативного чи дратівної) впливу на м'які тканини пародонту і слизову оболонку порожнини рота, а також на емаль і дентин зубів. У разі апробації лікувально-профілактичного зубного засоби (пасти, еліксиру) потрібно додатково виявити його лікувально-профілактичні властивості, позитивний вплив на слизову оболонку порожнини рота або на тверді тканини зуба. Тому без об'єктивних методів оцінки ніяк не обійтися.
Попередньо вивчають стан тканин пародонту (гіперемія, запальні явища, кровоточивість, пастозність, генетично тощо) і зубів (показник КПУ, стертість тканин зуба, гіперестезія і т. д.), які зазначають у відповідній карті. Визначають йод-йодисто-калієву пародонтальну пробу (Шиллера - Писарєва) і гігієнічний індекс за Федоровим - Володкіною). При дослідженні лікувально-профілактичних паст визначають також стійкість капілярів (по Кулаженко), вивчають еміграцію лейкоцитів (по Ясинівського), проводять дослідження порогу электровозбудимости твердих тканин зуба і їх реакцію на хімічні і температурні подразники. Всі первинні показники, як вихідні, заносяться в спеціальну картку, з тим щоб потім зіставити з результатами подальших досліджень. Наводимо зразок такої картки, що використовується в Одеському НДІ стоматології протягом ряду років. Ця картка досить зручна і охоплює всі необхідні питання, які можуть виникнути при апробації (див. додаток 2).
В подальшому хворих інструктують, навчають правильному догляду за порожниною рота і вручають пасти (порошки) або еліксири. Контрольні огляди проводять через 14, 30, 60, 90 днів, виявлені зміни реєструють в карті. Нижче ми наводимо короткий опис усіх наведених тестів.
