Доступним методом виявлення піків є збирання елюату невеликими порціями однакового об'єму за допомогою автоматичного колектора фракцій з подальшим вимірюванням оптичної щільності кожної фракції на спектрофотометрі і побудовою відповідної кривої.
В СРСР освоєно виробництво апарату для хроматографії з автоматичним колектором, що складається з колектора фракцій карусельного типу на 150 пробірок з встановленою в штативі над ним скляній хроматографічної колонкою з габаритами 66X33X160 см (маса -16 кг), і пульта управління (36X28X19 см), масою 6 кг. Існує два варіанти цього апарату: один - типу ХККВ-1-призначений для відбору фракцій по заданому числу крапель в інтервалі 1-110 або по заданому часу в межах від 0,5 до 55 хв з інтервалом через 0,5 хв в пробірки ємністю 10 або 25 мл, другий - типу ХКОВ-1-збирає фракції в пробірки ємністю по 35 мл за допомогою дозаторів-сифонів на обсяги від 1,0 до 25 мл по часу в межах 1-60 хв з інтервалом через 1 хв. Принцип роботи колектора заснований на тому, що після надходження з колонки певної порції елюату, виміряної лічильником крапель, годинами або сифоном-дозатором, карусель повертається на один крок, підставляючи під колонку чергову порожню пробірку.
Зарубіжними фірмами виробляється велика кількість різних типів колекторів фракцій різних розмірів, габаритів і призначень. В якості прикладу можна вказати, що фірма ЛКБ [28] випускає два різновиди колекторів фракцій. Колектор Ультрарак типу 7000 розрахований на 200 пробірок з установками по часу від 0,1 до 99 хв і по рахунку крапель Від 1 до 990 крапель. Габарити приладу 50X33X34 см (маса -20 кг) дозволяють встановлювати його при необхідності в побутовий холодильник. Зовнішній вигляд представлений на рис. 114. Колектор фракцій Минирак виконаний в мініатюрному переносному варіанті, його розміри-38x29x30 см і маса - 8 кг Він вміщує 60 пробірок і збирає фракції з завданням по часу в інтервалі від 1 до 48 хв.
Рис. 114. Колектор фракцій Ультрарак типу 7000.
Удосконалення окремих елементів техніки колоночною хроматографією, розробка високочутливих та стабільних у роботі детекторів, створення великого набору різних сорбентів, а також широке впровадження в приладобудування логічних схем і мініатюрних ЕОМ дозволило створити повністю автоматичні прилади, що виконують всі етапи колонковою хроматографією аж до ідентифікації одержуваних піків окремих речовин, їх кількісної оцінки, проведення необхідної статистичної обробки і видачі результатів у віддрукованому на спеціальних бланках вигляді без участі людини. Як правило, прилади такого типу створюються на основі певної методики у вигляді високоспеціалізованого автомата для аналізу якоїсь вузької групи речовин. Вони являють собою досить складні і дорогі апарати, що мають, проте, високою продуктивністю і автономністю [1, 81].
