Дія кортикостероїдних гормонів при гострих алергічних проявах грунтується на їх вплив на мембрани клітин, проникність капілярів, пригніченні запальної інфільтрації, придушенні розростання сполучної тканини, а також на замінює дії при недостатності надниркових залоз. Тому цілком обґрунтовано застосування кортикостероїдних гормонів при гострих алергічних станах, що супроводжуються недостатністю надниркових залоз, колапсом, гострими набряками, важким бронхоспазмом.
Важлива роль, яку кортикостероїдні гормони грають в лікуванні хворих коллагенозами, системним червоним вовчаком, синдрому Лайла, при розвитку імунокомплексних уражень різних органів. При розвитку цих страждань, нерідко ускладнюють лікарську терапію антибіотиками, сульфаніламідами та деякими іншими препаратами, показано призначення кортикостероїдних гормонів.
Можна вважати абсолютними показаннями до застосування кортикостероїдних гормонів (преднізолону): 1) анафілактичний шок; 2) тяжкий астматичний стан; 3) тяжкі гематологічні ускладнення; 4) многоформную еритема (синдром Стівенса - Джонсона і Лайла), імунокомплексні захворювання. Тривале застосування кортикостероїдних гормонів при алергічних реакціях невиправдано. Вони зазвичай застосовуються до отримання ремісії.
Дозування кортикостероїдних гормонів (орієнтовно): добова доза - 2 мг/кг маси тіла у дітей та 20 мг у дорослих.
Тривалі курси кортикостероїдних гормонів не рекомендують у зв'язку з можливими побічними явищами (затримка натрію, втрати калію, втрати білків, остеопороз, знижена опірність інфекціям, підвищення артеріального тиску і затримка росту кісток, а також подальше зниження функції наднирників). Тому в міру поліпшення стану хворого потрібно зменшити дози гормонів, а потім - скасовувати їх. Зниження дози гормонів, як правило, має відбуватися поступово, обережно, по 2,5-1,5 мг/добу. Можливо альтернуюча зниження (дача подвійної дози через день). Темп зниження дози індивідуальний, залежить від ступеня гормонозалежних: іноді - різка відміна, а в деяких випадках - 2,5 мг (преднізолон) за 2-3 тижні.
При знятті кортикостероїдних гормонів не рекомендуються препарати АКТГ з-за частого розвитку побічних явищ, проте можна використовувати більш очищені препарати: синактеном, гумактид.
Доцільно хворим, які отримували кортикостероїдні гормони, призначати вітаміни і препарати, що посилюють функцію надниркових залоз (вітаміни С, В5, глицирам, етимізол). Можна при зниженні дози гормонів провести курс індуктотермії надниркових залоз.
Треба пам'ятати, що під час застосування кортикостероїдних гормонів дуже небезпечні інфекційні, особливо вірусні, захворювання, вакцинація, непомірне використання медикаментів.
При бронхіальній астмі в період зняття кортикостероїдних препаратів доречно їх локальне застосування у вигляді інгаляцій. В даний час застосовуються аерозольні препарати беклометазона - бекотид, бекломет по 3-4 рази в день протягом 2-3 тижнів. Можливим ускладненням при цьому є нашарування грибкової інфекції.
При алергічному риніті (полінозу) показано місцеве застосування кортикостероїдних препаратів через инсуффлятор. Використовується і введення в ніс кортикостероїдів в порошку і у вигляді крапель. Так застосовується введення в ніс емульсії гідрокортизону у вигляді додавання до складу крапель, які містять ефедрин і димедрол.
Місцеве застосування кортикостероїдів зазвичай не викликає зниження функції кори надниркових залоз. При атопічному дерматиті застосовуються гормональні мазі: флуцинар, фторокорт, локакортен, лоринден та ін.
