Не можемо не торкнутися ще одного сучасного лікувального буму в стилі «ретро». Стиль «ретро» у наш час став модний багато в чому - в одязі, зачісках, меблів. Мабуть, в цьому немає нічого поганого. Але є одна область, де втеча до старовини навряд чи можна назвати корисним. Ми маємо на увазі захоплення багатьох людей лікуванням (дуже часто самолікуванням) різними травами («як діди лікувалися»).
Всі кому не лінь збирають, варять, настоюють, розтирають, віджимають подорожник, м'яту, шавлію, оман, акацію, алое, грицики, кукурудзяні рильця, обліпиху, барбарис і багато інші трави, плоди, кору, коріння, листя, стебла та інше.
Особливою пошаною серед флорофилов користуються подорожник, алое і обліпиха. Подорожником лікують рани і всі види хвороб кишечника. Алое також вживають у всіляких видах при тих же захворюваннях. А вже обліписі в останні роки дісталася така слава, яка не поступається поклонінню екстрасенсів.
Обліпиху теж оголосили майже панацеєю. Наприклад, в журналі «Робітниця» під заголовком «Навколо обліпихи» була опублікована бесіда з агрохимиком (зауважте - з агрохимиком!), прізвище якого ми тут вважаємо за краще не називати.
Шановний агрохімік характеризував обліпиху так: «Це абсолютно унікальна рослина, відома ще з глибокої давнини своїми цілющими властивостями... Біохіміки виявили в обліписі багато біологічно активних речовин, причому вони перебувають у такому стані, що взаємно посилюють дії один одного. В обліписі містяться вітаміни С, Р, До, В, В1, В2. Крім того, в неї багато каротину і дуже багато рідкісного вітаміну Е (токоферолу), тут у обліпихи взагалі немає конкурентів».
Ми ще повернемося до продовження цієї розмови, а поки прокоментуємо вищесказане.
Агрохімік стверджував, що в обліписі багато біологічно активних речовин, що знаходяться в такому стані, яке підсилює дії один одного. При цьому навіть не пояснювалося, що ж це за такий особливий стан, не кажучи вже про те, хто і як довів, що при ньому посилюється взаємодія речовин.
Вимагає пояснення і положення з вітамінами. Унікально їх вміст в обліписі? Та нічого подібного! Візьміть книгу «Таблиці хімічного складу і поживної цінності харчових продуктів», випущену видавництвом. «Медицина» під редакцією професора Ф. Е. Будагяна, і ви переконаєтесь, що ці вітаміни є майже у всіх продуктах нашого повсякденного харчування.
Що ж стосується твердження, ніби вітамін Е - рідкісний, то і воно, м'яко кажучи, спірне. Вітамін Е міститься в достатній для щоденних потреб в кількості зелені, рослинних оліях (соняшниковій, бавовняному, кукурудзяному, арахісовій, соєвій), а також в м'ясі, жирі, яйцях, молоці.
Оскільки людина споживає ці продукти систематично, то немає ніякої необхідності шукати якісь інші джерела вітаміну Е. Для лікування ж якихось хвороб, пов'язаних з дефіцитом вітаміну Е, в будь-якій аптеці є його концентрований розчин, що дає прекрасний ефект.
Повернемося до інтерв'ю знову. «Обліпиха надає заспокійливу дію на центральну нервову систему, нормалізує роботу печінки, поліпшує жировий і білковий обмін, регулює кров'яний тиск, допомагає при серцево-судинних захворюваннях і атеросклерозі... Корисна обліпиха і майбутнім матерям - для нормального виношування плоду та утворення молока».
І багато ще в подібному дусі. Як тут не вигукнути: «Ну і ну!» Вчений-агрохімік, не посилаючись ні на які конкретні експериментальні або клінічні дослідження, безапеляційно стверджує, що обліпиха лікує те, регулює це, нормалізує третє.
Якби цей товариш був єдиним! Але такі статті друкуються і в інших виданнях. В результаті на багато зарості цього бідного дерева нині страшно дивитися: по-варварськи обламані гілки, скорчена взуттям кора. Або більше того - звалені безжальною рукою і обдерті стовбури дерев.
