Левоміцетин проникає через плаценту в обмеженій кількості. За даними D. Charles (1954), перорального введення породіллям 500 мг даного антибіотика його концентрація в фетальної крові досягає 25% від максимального вмісту в крові матері. Інші дослідники встановили більш високий показник ІПП для цього антибіотика - 40%. У всі періоди дослідження левоміцетин не був виявлений в амніотичній рідині. У молоці матері антибіотик виявляють не завжди.
В даний час доведено наявність фетотоксичної ефекту левоміцетину. У дослідженнях Н. A. Hirsch (1969) і ін. було встановлено, що застосування левоміцетину під час вагітності протипоказане через можливість розвитку у новонароджених так званого сірого синдрому, обумовленого порушеннями процесів глюкуронізації внаслідок функціональної незрілості печінки плода. Інша небезпека цього антибіотика полягає у виникненні у плода лейкопенії і гіпопластичної анемії, що пов'язана з токсичним впливом даного препарату на систему гемопоезу. Тому левоміцетин належить до антибіотиків, які можна застосовувати у вагітних і годуючих жінок [Hiiller Н. et al., 1980; Kuemmerle Н., Brendel К., 1984].
