У печінці відбувається синтез, депонування і розпад ліпідів. Морфологічним показником порушення ліпідного обміну при ряді захворювань печінки є жирова інфільтрація останньої. Як біохімічного тесту, що дозволяє оцінити функціональний стан печінки у сфері жирового обміну, може бути використане визначення вмісту в крові загальної кількості ліпідів, фосфоліпідів і холестерину.
Загальна кількість ліпідів в сироватці крові становить 300 - 800 мг%; значне підвищення їх концентрації спостерігається при захворюваннях печінки, що супроводжуються жовтяницею, особливо при біліарному цирозі, а також при механічній жовтяниці (Popper, Schaffner, 1961).
Фосфоліпіди є однією з форм транспорту жиру, їх освіта та розщеплення здійснюється головним чином у печінці; значна кількість фосфоліпідів екскретується з жовчю.
Ураження печінки викликає збільшення кількості фосфоліпідів у крові, що обумовлено порушенням їх екскреції з жовчю. Невелике підвищення рівня фосфоліпідів спостерігається при хворобі Боткіна, більш виражене - до 13-20 мг% (при нормі 6-7 мг%) - при цирозах печінки (3. Ф. Денисенко, 1961); різке збільшення концентрації фосфоліпідів характерно для билистаза і біліарного цирозу печінки.
Холестерин надходить з їжею і синтезується організмом в основному в печінці. В печінці (в значно меншій мірі в плазмі крові та стінці тонкої кишки) відбувається утворення ефірів холестерину, виділяється останній у складі жовчі. Загальна кількість холестерину в сироватці крові становить 150-200 мг%, з цієї кількості 2/3 доводиться на його ефіри.
При захворюваннях печінки відбувається порушення синтезу ефірів холестерину і, природно, зменшення їх кількості в крові. Загальна кількість холестерину зменшується лише при тяжких ураженнях печінки (Н. Старостенко, 1961). Підвищення кількості холестерину в крові характерно для захворювань, що супроводжуються порушенням екскреції жовчі (механічна жовтяниця, біліарний цироз).
