Для відновлення здоров'я і працездатності після захворювання або травми необхідно нормалізувати всі функції організму. Фізичні вправи активізують різні функції. Спочатку вони допомагають відновити моторно-вісцеральні зв'язки, які, в свою чергу, чинять нормалізуючу дію на регуляцію інших функцій. В період одужання стають можливими великі тренують фізичні навантаження, які нормалізують діяльність регулюючих систем. Фізичні вправи підвищують збудливість рухових центрів в ЦНС.» Порушення їх починає переважати над збудженням інших зон і тим самим заглушає патологічні імпульси, що надходять від хворих органів. Так як рухові центри мають зв'язок з центрами, що регулюють роботу внутрішніх органів, поступово відновлюється і функція останніх. Нормалізація процесів нервової регуляції під впливом фізичних вправ підкріплюється активізацією і відновленням регулюючої функції ендокринної системи.
При багатьох захворюваннях серця знижується його скорочувальна функція. Починають діяти компенсаторні процеси, які змінюють діяльність серцево-судинної системи, підсилюють функцію дихальної системи. Захисні механізми (серцебиття, задишка, слабкість, болі), щадні серце, обмежують можливість виконання м'язової роботи. Лікування таких хворих спокоєм, медикаментами, дієтою та іншими засобами покращує їх стан, але повного відновлення потужності серцевих скорочень не відбувається без м'язових навантажень. Лікувальна фізична культура з точно дозованим, поступово зростаючим навантаженням зміцнює серцевий м'яз, нормалізує скорочувальну здатність серця і відновлює функцію регулюючих систем у відповідності з обсягом навантаження.
Фізичні вправи сприяють також ліквідації рухових розладів. Наприклад, тривала іммобілізація нижньої кінцівки при переломі формує новий навик ходьби - з прямою ногою, який залишається після зняття гіпсу. Ходьба нормалізується досить швидко за допомогою спеціальних фізичних вправ.
Після больової контрактури, навіть при ліквідації болів і змін у суглобі, може зберегтися обмеження руху як наслідок патологічного умовного рефлексу. Відновлення повного обсягу рухів у цьому випадку домагаються фізичними вправами в розслабленні м'язів, відволікаючими, ігровими завданнями в чергуванні з рухами в ураженому суглобі.
В процесі хвороби слабшають або навіть повністю зникають ті або інші рефлекси, властиві здоровому організму. Так, тривалий постільний режим викликає згасання судинних рефлексів, пов'язаних зі зміною пози. І коли хворий отримує дозвіл вставати, його судини погано реагують на положення стоячи, змінює умови гемодинаміки: не відбувається необхідного підвищення тонусу артерій нижніх кінцівок. Внаслідок цього кров спрямовується до нижніх кінцівках, і з-за недостатнього її притоку до головного мозку хворий може втратити свідомість. Вправи з поступовою зміною положення ніг, голови і тулуба сприяють відновленню пізно-судинних рефлексів.
Клінічне видужання не завжди супроводжується відновленням працездатності. У людини, яка перенесла, скажімо, запалення легенів, може нормалізуватися температура, склад крові, відновитися структура легеневої тканини, але при першій же спробі виконати фізичну роботу з'являться рясне потовиділення, задишка, запаморочення і слабкість. Для відновлення працездатності потрібно ще тривалий час.
Виконання вірно підібраних і точно дозованих фізичних вправ у період одужання буде сприяти нормалізації вегетативних функцій організму, відновленню рухових якостей, знижених у період хвороби, оптимальному функціонуванню всіх систем організму під час м'язової роботи. З цією метою використовуються, наприклад, спеціальні фізичні вправи, що вдосконалюють певний рухове якість ( силу м'язів, координацію рухів) або функцію органу (зовнішнє дихання, перистальтику кишечника тощо). Вони дозуються таким чином, щоб надавати тонізуючу дію, тобто навантаження в них повинні поступово, але постійно зростати. Таке тренування викликає пристосування організму до зростаючим фізичним навантаженням за рахунок удосконалення функцій регуляторних і вегетативних систем та опорно-рухового апарату, тобто веде до нормалізації всіх функцій організму в цілому.
Таким чином, лікувальна дія фізичних вправ різноманітне. Воно проявляється комплексно (наприклад, у вигляді одночасного тонізуючий і трофічного впливу). В залежності від конкретного випадку і стадії захворювання можна підібрати такі спеціальні фізичні вправи і таку дозування навантаження, які забезпечать переважне дію одного механізму, необхідного для лікування в даний період хвороби.
