Вогнище масових уражень хімічною зброєю мають особливості, зумовлені видом застосованих противником ОВ (див. Хімічна зброя), способом їх застосування та іншими факторами. Тривалість зараження місцевості може бути значною, якщо застосовані стійкі ОР (іприт, люїзит, ОР типу зарин та ін), і незначною, якщо застосовані нестійкі ОР (синильна кислота, фосген та ін). В районах, заражених стійкими ОВ, прийнято виділяти дві зони. Перша - зона первинного зараження - утворюється за рахунок безпосереднього зараження місцевості, об'єктів і повітря краплинно-рідких ОР і парами, які утворюються в момент розриву хімічних боєприпасів. У цій зоні первинного зараження повітря ОР можуть бути у вигляді крапель, парів і туманів (аерозолю). Друга зона - зона вторинного зараження - виникає за рахунок зміщення зараженого отруйними речовинами повітря з району вибуху хімічних боєприпасів за напрямом вітру. ІВ в цій зоні знаходяться в пароподібному стані. Вторинна хмара зараженого повітря переміщається по напрямку вітру на різні відстані в залежності від кількості застосованого ІВ, швидкості вітру, характеру місцевості, фізико-хімічних властивостей ОВ та ін. Друга зона зараження по своїм розмірам значно (в 3-4 рази) перевищує першу. Кордони зони зараження ОР поступово розширюються по мірі віддалення від місця вибуху хімічних боєприпасів. Тяжкість уражень у зоні первинного зараження в кілька разів вище, ніж у зоні вторинного зараження.
Перебування людей в зоні первинного зараження більш небезпечно, і робота особового складу формувань ГО в такому вогнищі хімічного зараження значно складніше, ніж у другій зоні. Райони зараження, що виникають в результаті застосування нестійких ОР, будуть мати лише одну зону, так як з-за великої летючості цих ІВ умови для виникнення другої зони практично відсутні.
Величина втрат у вогнищі масових уражень хімічною зброєю, їх структура і час появи уражених в основному залежать від фізико-хімічних властивостей ОР, способу їх застосування і ступеня захисту людей. Найбільше число втрат і найбільш важкі ураження слід очікувати в умовах раптового масованого застосування швидкодіючих високотоксичних ОР типу зарину в зоні первинного зараження. Час прояви уражень залежить від властивостей і типу ОР. Ураження ОР типу зарину, синильної кислоти проявляється практично негайно після застосування ОР. Тяжкість уражень і число уражених знижуються в міру збільшення відстані від зони первинного зараження.
Вогнища масових уражень, що виникають у військах, у військово-польових умовах, мають ряд особливостей: кількість уражених в осередках завдяки розосередження військ і обов'язкової наявності індивідуальних засобів захисту значно менше, ніж у населених пунктах; чим ближче до вогнища лінії безпосереднього зіткнення з противником, тим вони менше як за площею, так і за кількістю уражених; розміщення постраждалих на місцевості залежить від характеру розташування військ в бою, в похідній колоні на марші, в районі зосередження і т. п. Крім того, в бою нерідко створюється загроза захоплення військами противника території вогнища масових уражень, особливо при настанні, або додаткового вогневого впливу іншими видами зброї противника, щоб перешкодити проведенню рятувальних робіт в осередку.
Організація та проведення заходів в осередках масових уражень по ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження в військово-польових умовах і в населених пунктах залежать від ряду факторів, зокрема від виду застосованого зброї, умов обстановки у вогнищі і прилежащем до нього районі (наявність зараження місцевості, шляхів під'їзду та евакуації, ступінь працездатності збережених лікувальних і інших установ тощо).
