У проведенні диспансеризації беруть участь пункти медичної допомоги на підприємствах, амбулаторії, поліклініки, лікарні, спеціальні диспансери та ін
Для обслуговування диспансеризуемых організовуються спеціальні допоміжні установи: дієтичні їдальні, нічні і денні санаторії, будинки відпочинку і т. п.
З перебувають на диспансерному обліку особливо виділяються особи, які потребують за станом свого здоров'я в постійному спостереженні в різних видах лікувальної і соціально-профілактичної допомоги, наприклад у направленні на санаторно-курортне лікування, надання їм профілактичного відпустки, переведення на більш легку роботу і т. д. Систематичне спостереження за здоров'ям диспансеризуемой групи населення здійснюється шляхом періодичних повторних оглядів. Само собою зрозуміло, що диспансерне спостереження повинно поєднуватися з повторними обстеженнями умов праці і побуту диспансеризуемого. При цьому особливу увагу в першу чергу звертається на диспансеризацію робітників-підлітків, робітників шкідливих професій і жінок у період вагітності й вигодовування дитини.
Диспансерне обслуговування сільського населення має свої особливості. Для диспансерного обслуговування зазвичай виділяються певні групи населення за різними ознаками: 1) віковому - охоплення дітей різних вікових груп; 2) статевою - диспансеризація вагітних жінок і годуючих матерів; 3) професійною-диспансерне спостереження за особами, які за умовами праці можуть піддатися різним професійним захворюванням, або за особами найбільш важливих професій. Центром для всієї роботи з диспансеризації населення є лікарська ділянка, під керівництвом якого працюють всі інші медико-санітарні установи.
Профілактика в акушерстві та гінекології розвивається в різних напрямках.
Рентгеноскопія грудної клітки вагітних жінок для виявлення туберкульозу, яка виробляється за вказівкою терапевта, обов'язкова протитуберкульозна вакцинація новонароджених, виявлення і своєчасне лікування ранніх форм токсикозів вагітності, організація кабінетів по боротьбі з безпліддям, масові профілактичні огляди організованих груп жіночого населення з метою виявлення приховано протікають гінекологічних захворювань, особливо передракових і ранніх форм раку,- все це говорить про широкому фронті профілактичних заходів, неухильно ведуть до зниження захворюваності і летальності матерів і новонароджених.
Величезна мережа жіночих консультацій та шкірно-венерологічних диспансерів успішно веде боротьбу з гонореєю шляхом виявлення і лікування початкових форм хвороби, шляхом стовідсоткового обстеження всіх вагітних, у яких поряд з реакцією Вассермана проводиться обов'язкове бактеріоскопічне дослідження вагінальних мазків для виявлення приховано протікає гонореї.
Необхідно також відзначити, що цілий ряд організаційних заходів, таких, як механізація трудомістких процесів на промислових підприємствах, спеціалізована допомога на здоровпунктах і пристрій на підприємствах кімнат особистої гігієни, своєчасна госпіталізація гінекологічних хворих, облік гінекологічної захворюваності, виявлення і радикальне лікування часто хворіючих, широке надання санаторно-курортного лікування тощо - все це забезпечує інтереси охорони здоров'я радянської жінки.
Документом виключної важливості є історичний Указ Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 р. про збільшення державної допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства і дитинства, про встановлення почесного звання «Мати-героїня» і заснування ордена «Материнська слава» і медалі «Медаль материнства».
У цьому документі яскраво проявилася велика турбота Комуністичної партії Радянського Союзу і Радянського уряду про радянську жінку, про її дітей, про благополуччя радянської сім'ї.
На виконання цього Указу органи охорони здоров'я різко розширили мережу пологових будинків, жіночих консультацій, будинків відпочинку і санаторіїв для вагітних, дитячих ясел і інших різних установ, що забезпечують охорону здоров'я жінок і дітей.
