У виникненні цього захворювання велику роль відіграють грип, гострий катар верхніх дихальних шляхів та інфекційні хвороби (кір, скарлатина та ін). Одонтогенні вогнища також можуть бути причиною цього захворювання. При цьому захворюванні хворі скаржаться на відчуття тиску, напруги в області пазухи, на головні болі, нежить із слизо-гнійними виділеннями з порожнини носа. При гострому гаймориті може бути іррадіюючий біль в області скронь, чола, виличної кістки і у відповідній половині обличчя, а також зубний біль, що посилюється при жуванні, припухлість щоки і набряк відповідного нижнього століття, зниження або відсутність нюху.
Симптоми - підвищення температури і погане самопочуття. Діагноз захворювання встановлюється за наявності гною в середньому носовому ході, болючості при пальпації в області пазухи, затінення гайморової пазухи на рентгенівському знімку і наявності гною при проколі пазухи.
Загострення хронічного гнійного запалення гайморової пазухи протікає з такими ж симптомами.
Лікування: для полегшення відтоку вмісту з пазухи вливання в порожнину носа судинозвужувальних засобів (ефедрин, адреналін та ін). Грілки на ділянку пазухи. З фізіотерапевтичних засобів призначаються: УВЧ, солюкс, діатермія. Всередину хворому дається: аспірин, амідопірин, анальгін. Рекомендується також лікування сульфаниламидопрепаратами та антибіотиками. Показана госпіталізація хворого в залежності від загального стану.
