За нашими даними (табл. 38), як і за даними Літератури (С.И.Рябов, Л. П. Ар'єва, 1974), хворим з ХНН притаманні головним чином пастозність обличчя і рідше нижніх кінцівок. Такого роду зміни спостерігалися в 17,1-25% у хворих з ХПНІ і достовірно збільшувалися до 52,1-65,8% в II-III ст. Виражені набряки не властиві I-II ст. ХНН, коли вони можуть спостерігатися лише в поодиноких випадках, у ІІБ ст. виражені набряки і анасарка відзначалися у 22,9%.
Отримані результати збігаються з добре відомими фактами про так званої «сухої уремії» (Б. В. Петровський, 1968). Сходження набряків пояснюється поліурією з надмірним виділенням натрію і уремическим ацидозом (Е. М. Тареєв, 1972). Наявність набряків у термінальній стадії пояснюється головним чином серцевою недостатністю та анемією (С. Д. Рейзельман, 1949; С. Д. Рейзельман, В. о. Сура, 1693; Ross, 1972). При цьому може бути відсутній паралелізм між ступенем серцевої недостатності, що виражається в периферичних набряках, і змінами МО і УО (Ф. П. Ясиновська, Р. Р. Белошапко, 1973).
При наростанні ступеня ниркової недостатності кількість хворих зі значними набряками практично не змінюється (3 - на початку спостереження і 4 - в кінці); при стабільній картині ХНН кількість хворих з вираженими набряками мала тенденцію до збільшення (2 - на початку спостереження і 5 - у кінці).
Таким чином, кажучи про набряковому синдромі при ХНН (рис. 24), можна відзначити, що застійні явища в легенях зустрічаються вже у II ст. і достовірно наростають в III ст., охоплюючи 75% хворих. Пастозність спостерігається більш ніж у половини хворих у II-III ст., виражені набряки - майже у кожного четвертого хворого в ІІІБ ст. ХНН.
Рис. 24. Частота (%) периферичних (а) набряки (пастозність-1, значні набряки - 2) і застою (б) у легенях (1 - слабкий, 2 - виражений) у хворих з I, II, III ступенем ХНН.
