У цю групу входять пасти, різні за складом, проте об'єднані за принципом їх позитивного впливу на тверді тканини зубів. У багатьох країнах протягом останнього десятиліття спеціальні зубні пасти застосовуються в комплексі лікувальних заходів і самостійно (Maier, 1956; Bonavita, 1960; Cohen, 1961; Ross, 1961; Forrest, 1963; Ю. А. Федоров, В. о. Володкина, 1966, 1968; Mayer, 1965; Ю. А. Федоров із співавт., 1967; Ю. А. Федоров, 1970 а, б та ін).
Так, Maier (1956) отримав хороші результати лікування гіперестезії (75%) після обробки зубів йодної пастою. Автор вважає, що йод робить позитивний вплив на нейровегетативні шляху.
Cohen (1961) і Ross (1961) застосовували пасти, що містять хлористий стронцій. Вони отримали хороший ефект після застосування пасти з 10% хлористого стронцію. Це речовина абсорбується обызвествленными тканинами, блокує нервове збудження і сприяє ремінералізації дентину (В. А. Мейсахович, 1946; Pawlowska, 1959). До такого роду паст відносяться «Zahnmed» (ФРН), і «Sensodyne» (Англія).
Сюди ж відносяться формалинсодержащие пасти «Eroform», «Termodent», «Formodent» та інші (Forrest, 1963; Blass, 1965). У цих пастах зазвичай міститься 1,29-1,4% формаліну. Однак вони, на думку авторів, недостатньо ефективні при важких випадках гіперестезії.
Фторовмісні пасти, про яких ми ще будемо писати, можуть бути використані не тільки для профілактики карієсу, але і при лікуванні гіперестезії твердих тканин зуба. В даному випадку можливо застосовувати як пасти з фтористим натрієм, так і містять інші препарати фтору.
У нашій країні для лікування гіперестезії дентину користуються зубною пастою «Жемчуг», що випускається московської фабрикою «Свобода» (Ю. А. Федоров із співавт., 1966, 1967; Ю. А. Федоров, В. О. Володкина, 1967). У неї входять гліцерофосфат кальцію і ионообменщик - натрієва сіль карбоксиметилцелюлози. Крім того, в пасті міститься параформальдегид, який теж має певний знеболювальну дію. Первісна рецептура пасти (у %): Na-КМЦ-1,5 - 1,6; крейда - 27,0-27,5; гліцерин - 20,0-20,2; гліцерофосфат кальцію - 2,5; кухонна сіль - 2,0-2,5; глюконат кальцію - 0,2-0,3; карбонат магнію - 0,1; 10% розчин ніпагін «П»-1,0; хінозол - 0,1; 30% водний розчин екстракту солодкового кореня - 0,5 - 0,6; отдушка - 0,4-0,5 (авт. свід. № 178 050). Тепер паста «Перли» виготовляється за дещо зміненою, більш вдосконаленою рецептурою. Насамперед хінозол і нипагин «П» замінено параформальдегидом. В пасту не додаються карбонат магнію, глюконат кальцію, так як вони, виявляється, не впливають суттєво на лікувально-профілактичні властивості пасти, але зате введений лаурилсульфат натрію (0,2-0,5%). Гліцерофосфат кальцію, який застосовується місцево, сприяє зміцненню мінеральної решітки звапнілих бляшок тканин зуба, а також, мабуть, активує процеси ремінералізації, що відбуваються в середовищі емаль - слина.
Клінічні спостереження показали, що паста «Перли» дає дуже хороші результати (Ю. А. Федоров, В. о. Володкина, 1967; Ю. А. Федоров, 1970 б, в; Л. X. Барон, П. А. Леус, 1971; Е. В. Боровський, П. А. Леус, 1971, і ін).
