Це насамперед хлорофиллсодержащие зубні пасти - «Лісова», «Хлорофилловая» (ПНР), «Бинака» (Індія), «Chlorofilia» (Італія) та ін Московська фабрика «Свобода» готує до випуску дві нові пасти, що містять препарати хлорофілу («Смарагд» і «Новинка-72)». Вони будуть відрізнятися хорошими смаковими, очисними, дезодорують і лікувально-профілактичними властивостями (Ю. А. Федоров із співавт., 1972).
Препарати хлорофілу досить давно відомі і застосовуються у медичній практиці. Так, Smith, Livingston (1943) досить успішно використовували розчини хлорофіліну і мазі, що містять його, для лікування інфікованих ран і опіків. Автори отримали 67,9-71,0% хороших результатів - набагато більше, ніж після застосування вітамінних, сульфаніламідних та інших препаратів. Goldberg (1943) застосовував водний розчин хлорофіліну для лікування стоматиту Вінцента і абсцедуючої форми пародонтозу. Лікування стоматиту досягнуто у 80%, а поліпшення - у 20% хворих. При лікуванні пародонтозу, отримано добрі результати - у 73-79% випадків відмічено значне поліпшення. Автор вважає, що препарати хлорофілу сприяють припиненню кровотечі та активують процеси регенерації тканин. Пізніше хлорофилловые препарати були застосовані і іншими дослідниками (Hein, Shafer, 1949; Nevin, Біббі, 1951; Ritter, 1952; Baumann, 1953; Knychalska-Karwan, Zdrazilek, 1964, і ін). Препарати, що містять хлорофіл, надають гарний дезодоруючу дію (Mitchell, 1953; Braun, 1953; Janistyn, 1956; Ю. А. Федоров, 1967, 1970, і ін), позитивний вплив на організм в цілому, так як покращують обмінні процеси, стимулюють гемопоез, зростання і процеси регенерації (Burgi, 1930; М. М. Сандырин, 1945; В. Б. Євстигнєєв, В. А. Гав-рилов, 1955; Gewalt, 1963, і ін).
Застосування зубних паст, що містять препарати хлорофілу, дало позитивний ефект і при профілактиці карієсу зубів (McDonnell, Domalaker, 1952; Mann, 1955), а також при лікуванні та попередженні пародонтопатій (Vinci з співавт., 1963; Ю. А. Федоров, В. о. Володкина, 1964, 1965, 1966, 1968; Ст. Ст. Володкина, 1966; Schmidt, 1969; Ю. А. Федоров, 1970, і ін).
У нашій країні виробляють зубну пасту «Лісова», в яку, крім зазначених звичайних компонентів, входить 5% хвойно-хлорофилло-каротиновой пасти (Ф. Т. Солодкий, А. Л. Агранат, 1956). Ця паста являє собою темну густу масу з різким запахом хвої. У ній містяться хлорофіл, каротин, аскорбінова кислота, токоферол, бальзамічні смоли. Внаслідок цього зубна паста «Лісова» надає виражену лікувально-профілактичну дію, хоча смак її своєрідний і не всім подобається. Склад пасти «Лісова» (в %): Na-КМЦ - 1,0-1,2; гліцерин - 25,0-26,0; крейда - 39,0-40,0; хлорофилло-каротиновая паста - 4,2-5,0; вода - 28,0-30,0; парфумерне олія - 0,5-1,0; лаурилсульфат натрію - 0,2-0,5; отдушка - 0,7-1,0. Для усунення неприємного смаку в сучасних зубних пастах використовують хлорофілін натрію. Профілактичний вплив такої пасти, звичайно, слабкіше, але зате її смакові та освіжаючі властивості значно вище.
З інших паст, що містять рослинні препарати, слід назвати пасту «Нова» (Харків), в яку входить настій дубової кори. Проте концентрація його невелика, у зв'язку з чим лікувально-профілактичні властивості цієї пасти виражені слабо.
Зубна паста «Ромашка» (авт. свід. № 230 389) створена співробітниками Одеського НДІ стоматології спільно з працівниками Миколаївського парфумерно-скляного комбінату «Червоні вітрила» (Ю. А. Федоров із співавт., 1968; авт. свід. № 230 389). До складу її входять водно-спиртові настої звіробою і ромашки, в яких містяться біологічно активні препарати - дубильні речовини пірокатехіновой групи, глікозиди, аскорбінова і нікотинова кислоти, азу-льон, апігенін, холін та ін
Так, азулен має протизапальну дію, послабляє можливі алергічні реакції. Апігенін володіє спазмолітичними властивостями, що сприяє поліпшенню кровообігу в тканинах пародонту. Бактеріальне вплив обумовлено впливом ефірних масел. Ця зубна паста відрізняється ще й тим, що містить аеросил. Рецептура пасти (у %): Na-КМЦ - 0,9-1,0; крейда - 35,0-36,0; гліцерин - 19,0-20,0; аеросил - 2,0-3,0; вода - 38,0-39,0; лаурилсульфат натрію - 0,2-0,3; параформальдегид - 0,1; пропіловий ефір параоксибензойной кислоти - 0,2-0,3; водно-спиртовий настій звіробою-0,1-0,2; водно-спиртовий настій ромашки - 0,1-0,2; отдушка - 0,5-1,0. З 1969 р. паста «Ромашка» випускається Миколаївським комбінатом і широко застосовується для догляду за порожниною рота. Паста має протизапальну, антисептичну та в'яжучу дію, має хороші освіжаючі, очищаючі і смакові властивості, зумовлені оригінальної ароматом. За даними Д. Йорданова з співавт. (1966), лікувально-профілактичний ефект в результаті застосування настоїв і екстрактів ромашки досягається тільки при тривалому і систематичному користуванні. Клінічні спостереження показали, що паста надає сприятливий вплив на м'які тканини пародонту і сприяє проведеного терапевтичного заходу при лікуванні пародонтопатій і стоматитів (Ю. А. Федоров із співавт., 1969; В. Н. Корінь, Ю. А. Федоров, 1971).
Близька до неї за лікувально-профілактичним властивостям зубна паста «Biodont» (НДР), до складу якої входить азулен - найбільш цінна частина ефірного масла ромашки. Азулен має протизапальну дію, тому дія пасти «Biodont» приблизно таке ж, як і «Ромашки». Поряд з цим паста володіє хорошими освіжаючими і смаковими властивостями.
Парфюмерно-косметичне підприємство «Дзинтарс» в 1971 р. випустило нову зубну пасту «Айра», до складу якої входять препарати кореневища аїру болотного. Основними активними компонентами пасти є азарон і різні терпени, а також гірка речовина акорін. Паста надає антисептичну дію. Дані про її лікувально-профілактичних властивості поки не опубліковані.
У 1965 р. Одеський НДІ стоматології спільно з московською фабрикою «Свобода» створили нову зубну пасту на основі морської капусти (О. В. Кругляків з співавт., 1965). Біологічне значення її величезна. Морська капуста містить вітаміни А, В, С, альгін, галактаны, пектозаны, маніт, йод, бром, калій, натрій, кальцій і багатий комплекс мікроелементів - нікель, срібло, олово, залізо, марганець, мідь, титан, ванадій, молібден і ін (М. Д. Шупинская, Ст. Н. Карпович, 1963; Ю. А. Федоров, Р. М. Коган, 1969; Ю. А. Федоров, 1971). При отриманні вихідного сировини пасти вдалося зберегти всі властивості і корисні компоненти морської капусти шляхом попередньої обробки її на холоді лимоннокислым натрієм і тилозой. Рецептура цієї пасти (у %): Na-КМЦ - 0,9-1,0; крейда - 31,0-32,0; гліцерин - 15,0-20,0; вода - 43,0-48,0; лимоннокислий натрій-0,4; хлористий натрій - 1,8-2,0; параформальдегид - 0,1-0,2; пропіловий ефір параоксибензойной кислоти - 0,2-0,3; морська капуста - 1,0-1,2; отдушка - 1,0-1,2 (авт. свід. № 171 090). Паста має виражену антисептичну і протизапальну вплив. Клінічні спостереження та експериментальні дослідження свідчать про її гарному лікувально-профілактичному дії (Ст. Ст. Володкина, Ю. А. Федоров, 1965, 1967; Ю. А. Федоров, В. о. Володкина, 1966, 1968; Ю. А. Федоров, 1970 а, б, 1971).
Дещо пізніше, в 1968 р., Одеський НДІ стоматології спільно з Краснодарською парфумерною фабрикою розробили рецептуру нової зубної пасти, що містить вуглекислотний екстракт календули (А. Ф. Прокопчук із співавт., 1971). До складу пасти (у %) входять: Na-КМЦ - 0,8-1,0; крейда - 39,3-40,3; гліцерин - 25,0-26,0; пропіловий ефір параоксибензойной кислоти - 0,2-0,3; лаурилсульфат натрію - 0,5-0,6; вода - 32,9-30,4; вуглекислотний екстракт календули - 0,3-0,5; отдушка - 0,8-0,9 (авт. свід. № 290 755).
Головними діючими компонентами нагідок (квіток календули) є каротин, лікопін, ефірні олії, органічні кислоти та ін Екстракт календули має фітонцидні властивості, він чинить виражену протизапальну дію. Настоянки та мазі з календули добре відомі і застосовуються у клінічній практиці як протизапальні препарати при опіках, ранах, виразках та інших ураженнях. Вуглекислотний екстракт дозволяє краще й повніше зберігати всі біологічно активні компоненти календули (А. В. Пехов, І. Я. Пономаренко, 1968). Дослідна партія пасти була випущена фабрикою і успішно використана у комплексному лікуванні пародонтопатій (Ст. Н. Корінь, Ю. А. Федоров, 1971).
Слід назвати також пасту, створену в лабораторії Всесоюзного НДІ синтетичних і натуральних запашних речовин (ВНИИСНДВ), яка містить інший біологічно активний рослинний препарат - вуглекислотний екстракт деревію (Е. І. Пашинина з співавт., 1971). До складу пасти входять (у %): Na-КМЦ - 1,0-1,2; крейда - 37,0-40,0; гліцерин - 20,0-21,0; вода - 35,0-40,0; масло парфумерне - 1,0; консервант - 0,1; пепол - 0,3-1,0; вуглекислотний екстракт деревію - 0,4; отдушка - 0,8 - 1,0 (авт. свід. № 290 756). Паста має виражену антисептичну і протизапальну дію. Останні три пасти поки не виробляються в широких масштабах, однак їх склад корисний, і, можливо, питання про їх випуск незабаром буде вирішене позитивно.
Заслуговує уваги і нова болгарська зубна паста «Розодонт» (Р. Христовий, 1969). В її рецептуру входять препарати, отримані при виробництві рожевого масла. Паста, за даними автора, має виражену антибактеріальну та протизапальну дію, сприяє усунення запаху з рота, зменшення кровоточивості ясен і запальних явищ. Р. Христовий рекомендує застосовувати її в комплексному лікуванні пародонтопатій.