Зберігання пестицидів у колгоспних і радгоспних складах допускається тільки з дозволу органів санітарно-епідеміологічної служби. Склади розташовуються в сухому місці на відстані не менше 200 м від житлових приміщень, джерел водопостачання, скотних дворів та інших будівель. Категорично забороняється використання під склади для сільськогосподарських отрутохімікатів землянок, підпіль і складів пального, а також зберігання під відкритим небом або навісом. Територія, на якій розташований склад, повинна бути обов'язково огороджена і недоступна для сторонніх осіб і домашніх тварин. Площа її повинна бути достатньою для в'їзду і розвороту машин і підвід, складання порожньої тари під навісом і розміщення майданчика для знешкодження тари.
Приміщення складу повинні бути сухими, світлими, відповідати тоннажу збереженої продукції. Стіни повинні бути щільними, оштукатуреними, дахи - справними, а підлоги - гладкими, асфальтованими і цементованими. Не допускаються дерев'яні підлоги. Рівень підлоги приміщення складу має бути вище рівня землі. Приміщення має складатися не менше ніж з двох відділень: 1) для зберігання і видачі пестицидів і 2) для оформлення документації та зберігання спецодягу. У приміщенні для зберігання одягу мають бути окремі закриті шафи для робочого і домашнього одягу, шафка для зберігання респіраторів та протигазів, умивальник, вода, мило, рушники і аптечка для надання першої долікарської допомоги. При складі повинен бути душ.
На колгоспних і радгоспних складах повинна бути природна вентиляція (вікна, фрамуги), а на базових складах, крім того, штучна вентиляція. Освітлення повинно відповідати гігієнічним нормам.
Допустима кількість сільськогосподарських отрутохімікатів, що зберігаються на видаткових складах, встановлюється головним агрономом колгоспу (радгоспу) за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби для кожного об'єкта індивідуально.
Агрохімікати в щільною, добре закупореній тарі зберігаються на полицях або стелажах, у великій тарі можна зберігати і на підлозі.
Відповідальність за зберігання і видачу несе комірник, добре знає токсичні властивості кожного пестициду. При необхідності комірник користується підсобної робочої силою. Ці особи повинні перебувати в попередньо провітреному складі тільки на час приймання або видачі. Всі вступники на склад і відпускаються зі складу сільськогосподарські отрутохімікати записуються в спеціальний журнал, що зберігається на складі, із зазначенням найменування пестициду та його паспортних даних: дати надходження або видачі; ваги брутто і нетто; документа, на підставі якого прийнятий чи виданий зі складу, із зазначенням особи, яка одержала його, а також кількості залишився після видачі (прийому) отрутохімікату.
На складі забороняється робота без спецодягу; розвішувати порошать агрохімікати можна тільки в респіраторах, а газовиділяючих - в протигазах; при роботі з їдким натром і сірчаною кислотою необхідно одягати захисні окуляри.
Видача сільськогосподарських отрутохімікатів зі складу проводиться за письмовим розпорядженням голови колгоспу, директора радгоспу або керівників ін. установ особі, відповідальній за проведення робіт по захисту рослин. Сільськогосподарські пестициди відпускаються тільки за вагою в заводській упаковці, а при відпустці в менших кількостях, ніж тарна одиниця, у вільну з-під них же тару або іншу міцно і добре закривається, забезпечує збереження препаратів. Не можна відпускати отрутохімікати в паперові пакети, мішки з рідкої тканини і т. п. При пересиланні і отвешивании пестицидів повинна дотримуватися максимальна акуратність. Випадково розсипаний отрутохімікат слід негайно прибрати назад у тару, а залишки дегазувати. Після закінчення робочого дня невикористані агрохімікати повинні здаватися на склад зі складанням спеціального акта. Тара з-під них повертається на склад тільки після знешкодження. Прийшла в непридатність тара (паперова і дерев'яна) спалюється, а зола закопується в землю, в місці, віддаленому від водойм і житлових приміщень не менше ніж на 200 м, або на скотомогильниках. Металеву, непридатну до використання в утиль тару після знешкодження мнуть, а скляну розбивають і закопують в землю для того, щоб вона не могла бути використана для зберігання харчових продуктів, фуражу та ін. Після знищення прийшла в непридатність тари складають відповідний акт, який підписується особою, відповідальною за виробництво робіт по знищенню, та керівником колгоспу чи радгоспу.
