Порушення кровообігу. При захворюваннях серцево-судинної системи з порушенням кровообігу харчові режими мають на меті полегшити діяльність серця шляхом зменшення обсягу циркулюючої крові в органах, посилення діурезу, виведення з організму продуктів порушеного обміну речовин, нормалізації ваги тіла і сприятливого впливу на перебіг патологічних процесів з урахуванням уражень інших органів, зумовлених порушенням кровообігу. З цією метою використовують щадні дієтичне режими з обмеженням рідини і кухонної солі (стіл № 10, № 10-а), розвантажувальні дні (кефірні, яблучні, цукрові), «калієву» дієту, молочну дієту Карреля та інші раціони. Малокалорійні і неповноцінні по білкового складу дієти призначаються на обмежений час. Зважаючи розвитку ацидозу показано вживання продуктів, що містять лужні валентності (молочні продукти, фрукти, овочі). Переважання в харчовому раціоні солей калію над солями натрію збільшує діуретичний ефект, покращує скоротливу здатність серцевого м'яза. Зменшення ваги тіла істотно полегшує діяльність серця, однак втрата ваги нижче межі норми, а також тривале перебування на неповноцінному харчовому режимі чинять негативний вплив. При захворюваннях серця без порушення кровообігу раціонального режиму виключають або обмежують гострі, солоні і грубі види їжі; не допускається надмірне харчування і надлишкове введення рідин.
Інфаркт міокарда. В перший день захворювання немає необхідності в прийомі їжі, надалі призначають режими з обмеженням обсягу їжі і прийомом її в рідкому або кашкоподібному вигляді. Калорійність раціону не перевищує потреб хворого, що знаходиться в стані фізичного спокою; пізніше її поступово збільшують. Стіл № 10 має три варіанти: I - для гострого періоду хвороби, II - для підгострого періоду і III - для періоду рубцювання. Ці варіанти розрізняються обсягом і поживною цінністю. При схильності до запорів застосовують регулювання стільця дієтичними заходами (наприклад, включення молочнокислих продуктів).
Гіпертонічна хвороба. У зв'язку з тривалим перебігом захворювання режим харчування повинен бути близький до раціонального з виключенням гострих, солоних і грубих видів їжі, обмеженням рідини, солі та продуктів з великим змістом холестерину (стіл № 10). Суворі спеціальні режими проводять обмежений час в залежності від стадії захворювання. Застосовують «калієву» дієту в різних модифікаціях, фруктово-рисову дієту Кемпнера і розвантажувальні дні (див.).
Атеросклероз. Харчовий режим проводиться тривалий час і має бути повноцінним, містити обмежену кількість жирів (за рахунок жирів тваринного походження), нормальну кількість білків і необхідне для покриття потреби в калоріях кількість вуглеводів; обмежують вживання продуктів, що містять багато холестерину, кухонної солі та рідини (стіл № 10-с).
Важлива вітамінна повноцінність їжі, особливо підвищений вміст вітаміну С, а також наявність в раціоні ненасичених жирних кислот і різних ліпотропних факторів. Так як етіологія і патогенез атеросклерозу в людини не цілком зрозумілі, то перебільшувати в його розвитку роль екзогенно введеного холестерину не слід. В залежності від локалізації атеросклеротичного процесу можливі варіанти основного дієтичного режиму.
