Лікування плевриту має передбачати насамперед терапію основного захворювання, що зумовило виникнення плевриту (туберкульоз, пневмонія тощо). У гострому періоді захворювання необхідний постільний режим, висококалорійне, багате вітамінами харчування, організація належного догляду за хворим. При сухому плевриті допомагають гірчичники на грудну клітку, при різких болях дають заспокійливі і знеболюючі засоби за призначенням лікаря. Медикаментозна терапія при ексудативному плевриті туберкульозної природи - етіологічна, специфічна (стрептоміцин, препарати ГИНК і ПАСК), проводиться тривало, не менше 6 міс. Одночасно з антибактеріальним лікуванням проводять десенсибілізуючу терапію (стероїдні гормони, хлористий кальцій, препарати саліцилової кислоти, аскорбінова кислота). Після виписки хворий протягом 1,5-2 років перебуває на обліку протитуберкульозного диспансеру, де йому проводять протирецидивне лікування навесні і восени. При затримці розсмоктування ексудату і при розвитку правошлуночкової недостатності проводять відкачування ексудату апаратом Потена.
В період одужання, коли затихає гострий запальний процес, призначають лікувальну гімнастику, яку проводять у два періоди: підготовчий (2-5 днів) і тренувальний (12-14 днів). У підготовчому періоді застосовуються дихальні вправи в поєднанні з рухами верхніх кінцівок. У тренувальному періоді рекомендуються: 1) розгинання тулуба назад, нахили, повороти, обертання тулуба з різним положенням рук; 2) вправи з палицями (рис. 2); 3) з медицинболом (рис. 3); 4) вправи на гімнастичній стінці - підтягування, вигинання. Заняття проводяться під наглядом медперсоналу. Одужав від ексудативного плевриту направляють у санаторій, розташований у звичному для хворого кліматі, або на Південний берег Криму. Забороняється тривала інсоляція. Рекомендується продовжувати заняття лікувальною фізкультурою, а у подальшому використовувати оздоровчі фізичні вправи на відкритому повітрі. При цьому необхідно враховувати вік, функціональні можливості та схильності хворого до того чи іншого виду спорту, умови праці і побуту. Профілактика захворювання полягає в проведенні санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на підвищення захисних можливостей організму.
 Рис. 2. Вправи з палицями: 1 - вихідне положення; 2 - піднімання палиці вгору з перенесенням її на лопатки (вдих), повернутися у вихідне положення (видих); 3 - вихідне положення; 4 - нахили (або повороти) тулуба в сторони з поверненням у вихідне положення; 5 - вихідне положення; 6 - нахил тулуба вперед з відведенням палиці вгору (видих), повернення у вихідне положення (вдих); 7 - вихідне положення; 8 - піднімання палиці вгору з одночасним отставлением однієї ноги назад на носок (вдих), повернення у вихідне положення (видих); 9 - вихідне положення; 10 - піднімання палиці над головою з подальшим нахилом тулуба в сторону, повернення в вихідне положення. |
 Рис. 3. Вправи з медицинболом: 1 - кидок від грудей (при приведенні медицинбола до грудей - вдих, при кидку - видих); 2 - кидок від грудей при повороті тулуба в сторону (при приведенні медицинбола до грудей - вдих, при кидку - видих); 3 - кидок з-за голови з прогибанием тулуба перед кидком (при прогибании тулуба - вдих, при кидку - видих); 4 - кидок збоку з поворотом тулуба в сторону перед кидком (при нагибании тулуба - видих, при випрямленні - вдих); 5 - кидок знизу (при нагибании тулуба - видих, при випрямленні - при кидку - вдих); 6 - кидок через голову назад (при нагибании вперед-видих, при випрямленні і прогибании - вдих); 7 - кидок між ногами назад (при прогибании - при замаху - вдих, при нагибании - видих). |
