Тільки в початкових стадіях розвитку поддиафрагмального абсцесу допустимо консервативне лікування антибіотиками; у більшості ж випадків необхідна операція.
Перед операцією попередньо роблять рентгенограми (як пряму, так і бічну); це дозволяє вирішити питання про розташування піддіафрагмального абсцесу.
Метод трансплеврального доступу в даний час застосовується
рідко із-за небезпеки виникнення гнійного плевриту.
Розроблений А. В. Мельниковим задній внеплевральний та позаочеревинний доступ є методом вибору.
Розріз проводиться по ходу XII ребра з того боку, де передбачається абсцес. Попередньо на шкірі намічається горизонтальна лінія, що проходить на рівні остистого відростка I поперекового хребця. При будь-якому типі будови грудної клітки нижче цієї лінії плевральний синус не опускається, і його поранення можна уникнути. Таким чином проводиться резекція XII ребра не зазначеної вище горизонтальної лінії. Далі, оголивши околопочечный жир і діафрагму, розсікають її як можна ближче до лінії її прикріплення до грудної стінки і пальцем проникають в порожнину абсцесу. Його спорожняти і дренують.
При правому верхньо-передньому розташуванні поддиафрагмального абсцесу застосовують передній позаочеревинний доступ (по Клермон): розріз роблять на 1-1,5 см нижче реберної дуги праворуч від очеревини, не розкриваючи її. Пальцем обережно тупо відшаровують під реберною дугою очеревину догори від рівня абсцесу і, переконавшись за допомогою пункції голкою в наявності абсцесу, розкривають його (рис. 4). Цим же розрізом розкривають і передній підпечінкової абсцес (рис. 5). Всі описані доступи до поддиафрагмальному абсцесу вигідно відрізняються тим, що при них не розкриваються і, отже, не інфікуються ні плевральна, ні черевна порожнини.
Рис. 5. Позаочеревинний підхід для розкриття подпеченочного абсцесу.
