Оглядові рентгенограми живота в прямій і бічній проекціях дозволяють виявити рідко зустрічаються тіні звапнілих бляшок конкрементів в протоках і звапнення в тканині підшлункової залози, які проектуються на рівні II-III поперекових хребців відповідно анатомічній положення П. ж., безпосередньо попереду хребців і позаду шлунка або всередині петлі дванадцятипалої кишки при каменях головки підшлункової залози. Іноді тіні великих новоутворень (частіше кіст) видно на оглядовій рентгенограмі живота в залежності від переважного розташування кісти (головка, тіло, хвіст або вся П. ж.) у вигляді однорідного, чітко окресленого освіти праворуч, ліворуч або по середній лінії (рис. 5).
Для виявлення непрямих ознак пухлин і кіст підшлункової залози, а іноді і панкреатиту має значення рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту, в основному шлунка і особливо дванадцятипалої кишки. Ракові пухлини П. ж. у 80 - 82% випадків локалізуються в голівці, тому непрямі ознаки такої пухлини більш часто можна виявити за змін дванадцятипалої кишки. При локалізації пухлини (кісти) в тілі або хвості органу зміни можуть бути виявлені в області задньої стінки або великої кривизни, антрального відділу (при пухлинах тіла залози) або великої кривизни тіла шлунка (при пухлинах хвоста П. ж.). При цьому рентгенологічно виявляються ознаки компресії у вигляді вдавлення, зсувів тощо, а при проростанні в стінку шлунка або дванадцятипалої кишки - деструкції слизової оболонки на більш чи менш значній ділянці (рис. 6). В залежності від величини ураження ці зміни можуть бути виявлені в 40-80% випадків. При хронічному панкреатиті виявляються грубі, безладні складки слизової оболонки дванадцятипалої кишки, іноді рефлюкс контрастної речовини з дванадцятипалої кишки в протоку підшлункової залози (рис. 7). Особливо виразно картина ураження може бути виявлена, якщо дванадцятипала кишка попередньо приведена в стан гіпотонії шляхом внутрішньом'язової ін'єкції 3-4 мл 0,1% розчину метацин та внутрикишечного введення 15-20 мл 2% розчину новокаїну за 20 хв. до введення в неї суспензії барію через зонд (рис. 8).
Прямі симптоми збільшення П. ж. при пухлинах і кістах, а також ознаки зменшення або збільшення залози при деяких формах панкреатиту можуть бути отримані шляхом томографії в бічній проекції з попереднім введенням зачервенно 1500-2000 мл закису азоту або кисню (див. Пневморетроперитонеум) і роздуванням шлунка через тонкий зонд (500-700 мл повітря). Зазвичай підшлункова залоза виявляється від 2 см правіше і до 6 - 7 см ліворуч від серединної лінії тіла у вигляді чітко окресленою тіні овальної або округлої форми, розташованої попереду тіні нирки, поблизу її верхнього полюса (рис. 9). При злоякісному новоутворенні П. ж. томографічно виявляється збільшення її тіні, набуває нерівні контури (рис. 10).
Дослідження П. ж. під час операції полягає в рентгенографії після введення контрастної речовини в протоку П. ж. (панкреатография) або в судини, частіше вени. Протока незміненій підшлункової залози має гладкі контури і поступово звужується від головки до хвоста, віддаючи дрібні розгалуження протягом залози (рис. 11). При раку всій П. ж. виявляється ампутація протоки на тому чи іншому рівні з ретростенотическим розширенням та іншими деформаціями. Хронічний панкреатит також призводить до нерівномірного розширення і звуження протоки П. ж. і його розгалужень.
Операційна холангіографія дозволяє виявити наявність і протяжність інфільтрації желчевыносящего протоки раковою пухлиною головки П. ж. (рис. 12).
Можлива також діагностика уражень П. ж. методом ангіографії шляхом катетеризації чревной артерії через стегнову артерію і аорту.
Отримані шляхом рентгенологічного дослідження ознаки ураження П. ж.
критично оцінюються в світлі клінічних, анамнестичних і лабораторних даних через відносного значення ряду рентгенологічних симптомів ураження П. ж., особливо пухлиною.
Рис. 6. Деструкція слизової оболонки і деформація просвіту дванадцятипалої кишки при раку головки підшлункової залози.
Рис. 7. Рефлюкс контрастної речовини з дванадцятипалої кишки в протоку підшлункової залози на глибину до 1 див.
Рис. 8. Ракова інфільтрація медіальної стінки дванадцятипалої кишки при раку головки підшлункової залози (гіпотонічна дуоденография).
Рис. 9. Тінь незміненій підшлункової залози виявляється попереду тіні нирки (томографія в бічній проекції при пневморетроперитонеуме).
Рис 10. Тінь збільшеної підшлункової залози при раку (томографія в бічній проекції при пневморетроперитонеуме).
Рис. 11. Протока підшлункової залози, заповнений контрастним речовиною (рентгенограма препарату).
Рис. 12. Інфільтрація желчевыносящего протоки раковою пухлиною головки підшлункової залози (операційна холангіографія).
