Зростання виробництва алкогольних напоїв супроводжується збільшенням їх споживання на душу населення, яке в середині 60-х років становило 4,7 л [Герцензон А. А., 1966], надалі простежується тенденція до збільшення цього показника. Про збільшення споживання алкоголю свідчить збільшення продажу алкогольних напоїв населенню.
На те, що структура споживаних алкогольних напоїв та динаміка її зміни є важливими аспектами в характеристиці алкогольного споживання, вказують багато авторів. Доведено, що характер сп'яніння і поведінки, питущих значною мірою визначається якістю вживаних алкогольних напоїв. Чим більше в структурі споживання переважають міцні спиртні напої, тим більше виражені негативні наслідки їх вживання. Як зазначає Р. Р. Заіграєв (1980), серед алкогольних напоїв, що споживаються населенням, переважає горілка, в той час як питома вага сухих виноградних вин і пива дуже незначний. Так, наприклад, 69,5% опитаних жителів р. Кірова вказали на горілку, як найбільш часто вживається алкогольний напій, 22,7%-на кріплені виноградні і плодово-ягідні вина, 20,8% -на пиво. Структура винно-горілчаних виробів у багатьох регіонах країни ідентична зазначеної, вона дещо змінюється в залежності від національних традицій, природно-географічних та деяких інших умов. У південних районах, наприклад, помітно зростає в структурі споживання питома вага сухих виноградних вин, а в районах Уралу, Сибіру і Півночі значно підвищується частка міцних напоїв. Ці особливості в структурі споживання алкогольних напоїв з різним регіонам країни значною мірою обумовлені їх доступністю (наявністю у продажу, цінами на нього тощо), що в кінцевому підсумку і формує у людей стійкі установки на вживання певного виду винно-горілчаних виробів.
Слід зазначити, що у нас в країні в останні 10 років питома вага горілки та інших міцних спиртних напоїв в структурі виробництва і споживання всіх алкогольних напоїв помітно знизився. Разом з тим слід зазначити, що виробництво виноградних вин, як видно з табл. 6, за цей період збільшилася незначно. Наслідком цього, як пише Р. Р. Заіграєв, стало те, що «на тлі загального зростання споживання алкогольних виробів на душу населення, споживання виноградних вин в 70-х роках збереглося практично на тому ж рівні», а споживання плодово-ягідних вин за цей період навіть дещо збільшилася.
Кріплені і плодово-ягідні вина за своєю якістю поступаються виноградним винам, вони значно швидше призводять питущого у стан важкого сп'яніння і набагато збільшують згубний вплив алкоголю на організм людини. До надходження на лікування 80% хворих алкоголізмом систематично вживали міцні і плодово-ягідні вина.
В даний час вживаються заходи по скороченню виробництва і підвищення якості випущених плодово-ягідних вин. В «Літературній газеті» (1981, 15 липня) поміщена замітка «Вин низької якості стане менше», в якій, зокрема, говориться, що Міністерство харчової промисловості УРСР разом з Міністерством торгівлі СРСР, Міністерством охорони здоров'я СРСР, Держстандартом СРСР розглянули стан справ з випуском плодово-ягідних вин. У результаті багато вина («Волжське», «Біле», «Рожеве», «Червоне міцне» та ін) з-за поганого їх якості були зняті з виробництва. Ряд підприємств, що займаються виробництвом плодово-ягідних вин, були закриті. З метою підвищення вимог до випуску плодово-ягідних вин скорочена на 20% їх загальна вироблення, уточнена і поліпшена технологія виробництва вин.
Як зазначає в газеті «Правда» Б. Шумилін, споживання горілки та лікеро-горілчаних виробів у країні на душу населення в 1981 р. зменшилася порівняно з 1978 р. на 6% і плодово-ягідних вин - на 38%. В даний час стало більше випускатися високоякісних виноградних вин і пива.
Сторінки: 1 2
