Нерідко в лікуванні ожиріння використовують препарати тиреоїдних гормонів (трийодтиронін, або Т3, і тироксин, або Т4), особливо якщо є вказівки на зниження функції щитовидної залози. Тиреоїдні гормони підвищують активність пов'язаної з мембраною АТФ-ази, мітохондріальної глицеринфосфат-дегідрогенази і транскрипцію ДНК, що веде до збільшення основного обміну, зниження посилення ліпогенезу та оновленні білка. Зниження маси тіла при лікуванні тиреоїдними гормонами є результатом підвищення катаболізму білків. При цьому спостерігається негативний білковий баланс, який можна пом'якшувати як введенням в дієту білків, так і застосуванням анаболічних стероїдних гормонів або гормону росту.
Передозування тиреоїдних гормонів може викликати дратівливість, стомлюваність, пронос і т. д. Тим не менш, за даними літератури, хворі ожирінням добре переносять їх і худнуть при такому лікуванні [Gonzalez-Barranco, Schulte, Rull, Lozano-Castaned, 1975]. Краще переноситься трийодтиронін: його доза становить 20-60 мкг/добу. Препарат призначають вранці і в обід. Лікування проводиться курсами під контролем пульсу, артеріального тиску.
