Рани при комбінованих радіаційних поразках

При загальному радіаційному ураженні на протягом рани впливають порушення, властиві різним періодам гострої променевої хвороби. У періоді первинної реакції на опромінення порушення нервової регуляції життєвих процесів (особливо кровообігу) сприяє розвиткові шоку і високої чутливості до втрати крові.
У прихованому періоді променевої хвороби протягом рани не має особливостей. Рана, здатна до загоєнню per primam при достатній тривалості прихованого періоду (7-10 днів), може зажити. Але якщо рана заживає per granulationem, до початку періоду розпалу променевої хвороби загоєння її не встигає закінчитися, і перебіг ранового процесу приймає найбільш несприятливий характер. На нього впливають такі властиві гострої променевої хвороби розлади, зниження стійкості організму до інфекції, кровоточивість, ослаблення репаративних процесів. Відповідно розвиваються (або отягощаются) інфекційні ускладнення, що виникають пізні кровотечі (особливо з поранених судин, якщо вони залишилися не перев'язаними), різко сповільнюються очищення і гранулювання рани. Ослаблення регенерації проявляється чітко лише за загоєння вторинним натягом і великою мірою обумовлено впливом патогенної мікрофлори. Здатність асептичной рани до загоєнню per primam під швами може зберегтися і в розпалі променевої хвороби (С. А. Русанов). Протягом поранення і плин променевої хвороби взаємно обтяжують один одного: і поранення, і радіаційне ураження, неважкі окремо, при комбінації можуть призводити до летального наслідку, частіше в зв'язку з розвитком сепсису.
У періоді одужання від променевої хвороби протягом поранення поступово приймає звичайний характер, але загоєння відбувається дуже повільно у зв'язку з виснаженням пораненого, вторинною анемією і т. д.
Ослаблення організму в цьому періоді може зробити рану не здатної до загоєння первинним натягом, що необхідно враховувати при вирішенні питання про прискорюють загоєння операціях.
При загальному радіаційному ураженні необхідно в прихованому періоді променевої хвороби виробити найбільш радикальну первинну хірургічну обробку рани, після якої можна було б закрити рану первинним швом. При цьому обов'язково найраніше і енергійне застосування антибіотиків. Якщо ж рану доводиться залишити незашитой, то з початком розпалу променевої хвороби всяке втручання стає і може бути зроблено тільки за життєвими показаннями (особливо з приводу грозного кровотечі). При важких пораненнях кінцівок наявність одночасного радіаційного ураження змушує розширювати показання до первинної ампутації, так як ця операція, вироблена в розпалі променевої хвороби, погубить пораненого.
Консервативне лікування рани проводять за загальними правилами одночасно з комплексним лікуванням променевої хвороби (див.).