У 20 столітті найбільшого розвитку досягли два взаємопов'язаних напрямки санітарної статистики: 1) статистика санітарного стану населення і 2) статистика охорони здоров'я (вивчення мережі та діяльності медичних установ). В останні роки статистика знаходить все більш широке застосування в науково-медичних дослідженнях.
Видним представником статистики охорони здоров'я був Е. Ресле (Німеччина), розробив ряд методологічних проблем (визначення мертвонароджуваності та ін). У СРСР під керівництвом основоположника вітчизняної санітарної статистики П. І. Куркіна (1858-1934), С. А. Новосельського (1872-1953) та інших були розроблені загальні правила і форми медико-статистичної реєстрації і звітності, створені організаційно-методичні обґрунтування вивчення захворюваності населення та обліку мережі та діяльності медичних установ. Створена нова єдина номенклатура хвороб і причин смертності. Проведення загального перепису населення в СРСР та в інших країнах послужило основою для санітарно-демографічних досліджень (Д. Уїппл, А. Ньюсхолм, Англія; Ж. Бертільон, Франція; ф. Принцинг, Німеччина; В. Кереши, Угорщина, та ін). Складені С. А. Новосельським і Ст. Ст. Паевским таблиці смертності населення СРСР показали вплив соціалістичного ладу на подовження тривалості життя в країні.
Були запропоновані нові методи вивчення летальності мігруючих мас, дитячої смертності, народжуваності, статистичного аналізу кореляції, мінливості та зв'язку окремих демографічних явищ між собою та з різними соціальними факторами (С. А. Новосельський). Розроблено анамнестичний метод в демографії (Р. А. Баткис). Використання цих методів і даних санітарної статистики зіграло велику роль у справі охорони народного здоров'я.
На новому етапі розвитку радянської медицини все більше значення надається системі заходів, що ведуть до використання багатих фізіологічних резервів людського організму, підвищення опірності шкідливим впливам, збільшення працездатності, творчої активності, довголіття. Особливе місце при вирішенні завдань зміцнення здоров'я і фізичного розвитку людини займають фізкультура і спорт, отримали можливість широкого розвитку і набули в СРСР масовий характер.
Прискорено розвивається природознавство, все більш збагачуючи своїми відкриттями медицину. У СРСР та інших соціалістичних країнах медицина має невичерпні, зростаючі з наближенням до комунізму перспективи зміцнення здоров'я всього населення і досягнення активного довголіття.
