Крім зазначених вище функцій, що людське око здатне сприймати ще світловідчуття. Це функція, в першу чергу світлосприймаючих нервових елементів сітчастої оболонки. Під впливом світла в них відбувається фотохімічний процес - руйнується пігмент паличок - родопсин, а в колбочках - иодопсин. Для їх відновлення потрібно певний час. Кожен з нас відчуває почуття деякого осліплення при виході з темної кімнати в яскраво освітлену. Через невеликий відрізок часу засліплення проходить. При переході ж з світлого приміщення в затемнене потрібен значний час, щоб людина звикла до темряви і почав розрізняти предмети. Для повного пристосування необхідно 40-50 хв. Це пристосування до світла або до темряві називається адаптацією. Практичне значення має адаптація до темряви.
Світловідчуття - дуже тонка функція очі. Нерідко вона порушується дуже рано при багатьох захворюваннях і згасає однією з останніх. Вивчення порушень світловідчуття дуже важливо при глаукомі, вітамінної недостатності у вагітних, при багатьох захворюваннях сітківки, центральної нервової системи, захворюваннях печінки і т. п.
Дослідження світловідчуття має велике значення при професійному відборі осіб, що працюють в умовах різної освітленості (працівники транспорту, військовослужбовці спеціальних родів військ тощо).
Світловідчуття досліджують з допомогою адаптометров. У звичайних умовах для орієнтовного уявлення про темнової адаптації можна рекомендувати користуватися наступними двома методами, які ґрунтуються на порівнянні адаптаційної здатності лікаря і хворого.
Метод спостереження за хворим в сутінках. У затемненій кімнаті хворого просять швидко пройти в кут кімнати і сісти на стілець. Це можна повторити кілька разів, все більш затемнюючи кімнату. За всім цим стежить лікар, порівнюючи свою адаптацію і хворого.
Проба з відрізками білого паперу заснована на тому ж принципі. На підлогу затемненої кімнати кидають 10 - 15 шматків білого паперу розміром 5-10 і 20 см2. Обстежуваний і лікар знаходяться у прочиненими двері, через щілину якої проникає світло. Лікар повільно відкриває двері, збільшуючи щілину (освітленість кімнати). Хворого просять зібрати шматки паперу. Якщо він побачить ці шматки одночасно з лікарем, значить адаптаційна здатність у хворого збережена. Повна відсутність адаптації до темряви, коли людина в сутінках нічого не бачить, натикається на предмети, називається «курячою сліпотою» (гемералопія). Порушення адаптації свідчить в першу чергу, про те, що порушена функція паличок сітківки. Це буває при пігментній дегенерації сітківки, захворювання печінки, авітамінозі А. При гіпо - і авітамінозі А призначають їжу, багату вітаміном А печінка, вершкове масло, морква, горіхи, риб'ячий жир тощо). Ця дієта швидко відновлює адаптацію.
