Термодинамічна теорія. Фергюсон (1939) запропонував термодинамічний принцип оцінки дії наркотичних речовин. Він визначав термодинамічну активність як відношення парціального тиску речовини в даній ділянці тканини до тиску пари чистого речовини при цій же температурі. Було виявлено, що наркотичні концентрації різних речовин в об'ємному або ваговому вираженні розрізняються набагато значніше, ніж концентрації, виражені у фізико-хімічних термінах, що відображають розчинність і ступінь молекулярного впливу цих речовин. Іншими словами, термодинамічна активність більш точно відображає кількісні показники взаємодії наркотичної речовини і нервової тканини. Однак такий підхід в більшій мірі відображає енергетичні закономірності взаємодії молекул наркотичної речовини і хімічних структур нервової тканини, але навряд чи дозволяє розкрити механізм змін, що відбуваються в нервових клітинах під впливом наркотичної речовини.
