Місце туризму в системі фізичного виховання

Різноманітність форм туризму дозволяє використовувати його як засіб фізичного виховання, починаючи з дошкільного віку. У дошкільному і молодшому шкільному віці велике місце займають прогулянки з гігієнічними цілями. У молодшому шкільному віці додаються екскурсії з освітніми цілями. При наявності практики в екскурсіях і походах і при хорошому педагогічному керівництві можливий перехід старших школярів до самодіяльного і спортивного туризму.
У фізичному вихованні дорослих туризм використовується від елементарних (прогулянки, екскурсії) до самодіяльних та спортивних походів. У фізичній підготовці особового складу Радянської Армії велике місце займають походи.
Основою нормативної оцінки фізичної підготовленості населення нашої країни є комплекс ГТО.
Туризм як норматив комплекс ГТО вперше був включений в 1940 р.; в чинному комплексі, затвердженому 1 березня 1972 р., в залік по ГТО входить туристський похід та спортивне орієнтування. Так, для отримання значка ГТО I щаблі необхідно подолати маршрут протяжністю 5-6 км. Обов'язковим нормативом II ступеня є похід на 13 км (срібний значок) і на 16 км - золотий. Для юнаків та дівчат 16-18 років, які здають норми ГТО III ступеня, необхідно брати участь в одноденному поході довжиною 20-25 км або у двох походах по 12-15 км і здати залік по туристських навичок та спортивного орієнтування. При здачі заліку з орієнтування необхідно самостійно, користуючись картою і компасом, пройти дистанцію і відшукати на місцевості кілька контрольних пунктів. Нормативи III ступеня ГТО розраховані на старшокласників, учнів технікумів і професійно-технічних училищ. Для здачі нормативів IV ступені необхідно пройти в туристському поході 20-25 км або зробити два походу по 12 - 15 км, а щоб отримати золотий значок, потрібно за день пройти не менше 30 км або зробити два походу по 20 км. Для людей старшого віку, які здають норми ГТО, встановлений 20-кілометровий маршрут. Таким чином, туризму надано місце у фізичному вихованні населення країни всіх віків.