Про сексуальні стосунки виникають іноді неправильні уявлення. Деякі фізіологічні особливості або невеликі відхилення від норми приймаються за хвороба, викликають необґрунтовані тривоги, побоювання. Іноді вони служать джерелом непорозумінь між подружжям і сприяють появі невротичних станів. При правильній оцінці того, що відбувається, людина не тільки міг би уникнути непотрібних переживань, але і в повній мірі відчувати радість і щастя сімейного життя.
Дуже поширені, наприклад, скарги на мимовільне виверження сім'я у сні - полюції (від слова плямувати). Вони спостерігаються у юнаків, а також у чоловіків, що звикли до статевих зносин та тимчасово позбавлених їх. Нечасті полюції (1-2 рази в місяць) вважаються фізіологічним явищем.
При статевій стриманості сім'яні пухирці чоловічих статевих органів переповнюються, викликаючи подразнення нервових закінчень (рецепторів). По нервовим волокнам подразнення передається в кору головного мозку, а звідти на виконавчий орган (ефектор), в даному випадку на м'язи простати і насінні бульбашки, які, скорочуючись, викликають виверження сімені.
Часто також виникають хибні уявлення про причини і наслідки онанізму. Багато хто вважає його у всіх випадках (навіть у дітей) ознакою розбещеності, а наслідки здаються їм найбільш страхітливими. Інші схильні ставитися до цього благодушно і безтурботно. Ні те, ні інше не можна вважати правильним.
Назва «онанізм» пов'язане з легендою про пастуха Онана, який був позбавлений богами обох рук в покарання за те, що задовольняв свої бажання неприродним шляхом.
Найчастіше займаються онанізмом юнаки в період статевого дозрівання, коли у них прокидається статеве почуття. Буває це також з жінками, що жили раніше статевим життям, але з якихось причин позбавлені цієї можливості. Дівчата в меншій мірі схильні онанизму.
Онанізм негативно позначається на нервовій системі, так як не дає нормальної фізіологічної розрядки. При статевому зносинах збудження змінюється глибоким спокоєм, а при задоволенні, досягнуту штучним шляхом, нервова система більш тривало залишається в стані напруги.
Шкоду онанізму значною мірою обумовлений частотою маніпуляцій зі статевими органами і тим, що іноді стає звичкою до початку дозрівання статевої функції. Навантаження на нервову систему при цьому виді задоволення інша, ніж при нормальному статевому акті, так як в даному випадку мовчить вся гамма природних подразників: зорові, дотикові, нюхові та інші.
До онанизму привертає неробство, зніженість, розглядання порнографічних картинок, а також безсоння, свербіж в статевих органах, що виникає із-за занадто тісного одягу або неохайності. Маленькі діти іноді займаються онанізмом несвідомо, так як їх зовнішні статеві органи сверблять із-за глистів-гостриків, які зазвичай мешкають близько заднього проходу. Поступово це переходить в звичку, від якої важко позбавитись і яка посилюється в період статевого дозрівання.
З моменту народження дитини необхідно правильно здійснювати гігієнічні процедури на зовнішніх статевих органах, уникаючи зайвих до них дотиків. Так, наприклад, підмивання дитини слід робити просто, занурюючи його в таз зі слабким розчином марганцевокислого калію. Дітей треба гартувати повітряними ваннами і обтираннями, укладати спати на жорсткому матраці, не давати їм валятися в ліжку після пробудження.
Слід зазначити, що в ряді випадків онанізму можуть виникати легко переборні функціональні статеві розлади, найчастіше з-за страху розплати за цю звичку. Переконання в її непоправну шкоду зміцнюється у юнака батьками, педагогами, більш досвідченими товаришами. Цей страх буває ще сильніше, коли юнака, захопленого за цим заняттям, карають за розбещеність.
Так, наприклад, приводом для звернення до лікаря громадянина П. була прочитана їм в журналі статтю про статевих розладах. У цій статті йшлося, зокрема, і про шкідливі наслідки онанізму. Будучи дуже вразливим, П. вирішив, що є неповноцінною людиною і ніколи не зможе створити сім'ї, так як в дитинстві займався онанізмом. Після важких роздумів П. вирішив звернутися за медичною допомогою.
Проведене обстеження показало, що П. абсолютно здоровий і немає ніяких підстав припускати, що у нього може виникнути розлад статевих функцій. Бесіда з лікарем заспокоїла його, зняла почуття тривоги і невпевненості в собі.
Двадцятичотирирічний електрик Р. займався онанізмом з 7 років. Випадково прочитав в енциклопедії про те, що онанізм шкідливий, і, як він пояснив на прийомі, це «було для нього ударом по голові». З тих пір він не може знайти собі місця, вважає себе неповноцінним.
З хворим була проведена тривала бесіда, в процесі якої йому було роз'яснено, чим саме і чому шкідливий онанізм. Порадили не концентрувати увагу на можливих наслідках цієї поганої звички і рішуче відмовитися від неї.
Явища дії психотравмуючого онанізму (страх неповноцінності, сором, думка про неможливість вступу в шлюб, про неминучу розплату) зберігаються досить довго, але при сталій нормальної статевого життя поступово проходять. Важливу роль тут зможе зіграти звернення до лікаря, який допоможе правильно, без зайвої тривожності оцінити шкідливу звичку і позбутися від неї.
