Результати проби з вивільненням лейкоцитарного гістаміну є цінним показником підвищеної чутливості негайного типу до їжі [114, 115]. Периферичні лейкоцити (базофіли) змішують in vitro з алергеном при певних умовах, потім вимірюють кількість звільненого гістаміну і виражають його у відсотках по відношенню до загальної кількості гістаміну в лейкоцитах. Отриману величину порівнюють з відсотком спонтанно звільненого з клітин гістаміну в пробах без додавання антигену. У дітей з харчовою алергією звільнення гістаміну з лейкоцитів in vitro може бути посилена навіть без додавання антигенів [16]. Тест недостатньо специфічний, і його мало застосовують для практичної діагностики алергії до молока [28, 116].
