Поширеність захворювань жовчних шляхів і печінки у спортсменів досить висока. Ці захворювання нерідко є причиною передчасного припинення спортивної діяльності.
Нормальна життєдіяльність організму в значній мірі залежить від стану печінки. Печінка бере участь не тільки в процесі травлення, але і синтезування, переробки та депонування багатьох життєво важливих речовин. Складна функція і виражена реакція на різні хвороботворні агенти пояснюють частоту захворювань печінки і строкату симптоматику цих хвороб. На печінку та її функції чинять постійний вплив як гепатотропну (віруси, отрути), так і аліментарні фактори (алкоголь, дефіцит білка тощо). При цьому вона володіє високими регенераторными здібностями і більшими фізіологічними резервами, без яких була б неможлива компенсація порушень функції. Хвороби печінки умовно можуть бути розділені на хвороби власне печінкової тканини і хвороби жовчних шляхів.
Успіхи гастроентерології за останні роки тільки підкреслюють недостатня увага до цих клінічних проблем у спортивній медицині. Необхідність їх вирішення залежить від впровадження сучасних методів дослідження при відборі та диспансеризації спортсменів, створення терапевтичних стаціонарів при диспансерах, наступності в лікуванні хворого. Особлива роль у попередженні поширення захворювань органів травлення серед спортсменів повинна відводитися регулювання режиму харчування, праці та відпочинку (при безпосередній участі тренера) та їх ранньої діагностики.
