Найбільш виразно вимальовується регіональна варіативність стану здоров'я довгоіснуючих людей при аналізі інтегрального показника загальної лікарської оцінки здоров'я, отриманої на основі експертного методу. Цей показник як би підсумовує всі розрізнені характеристики, отримані при вивченні окремих критеріїв здоров'я, дозволяє встановити в узагальненому вигляді рівень фізичних, психічних і соціальних можливостей довгожителів.
Майже у всіх виділених підгрупах довголітніх найбільше число осіб із добрим здоров'ям (так званих практично здорових) зазначається в Абхазії і Білорусії.
Діапазон коливань величини аналізованого показника має широкі межі у всіх основних підгрупах обстежених. Верхня його межа у довгожителів-чоловіків сягає 43,5, у жінок - 34,8%, у старечому віці - 53,1 та 40,8% відповідно (Абхазія). Нижня межа частки практично здорових чоловіків становить 24,2% (90 років і старше) і 43,3% (80-89 років). У жінок аналогічні показники становлять 20,2 і 33,3%.
Крайні межі цього критерію в усіх чотирьох підгрупах складають 53,1-20,2%. Цікаво відзначити, що на деяких територіях країни (наприклад, в Абхазії) у довгожителів зустрічаються показники, характерні для осіб молодого віку в районах з низьким рівнем здоров'я довголітніх людей.
Що стосується відносного числа осіб з дуже поганим станом здоров'я (тяжкохворі і старезні), то воно також коливається в досить великих межах.
Так, у Киргизії серед довгожителів число осіб з поганим станом здоров'я досягає 21,2%- Невелике число людей похилого віку з Низькими показниками здоров'я серед чоловіків і жінок виявляється в Білорусії (2,6 і 5,8%). Загальний рівень здоров'я довгожителів Литовської і Української РСР багато в чому схожий. В Молдавській РСР відзначаються середні цифри.
Аналіз даних про осіб, віднесених до проміжної рубриці «хворі та слабкі», показує, що серед чоловіків-довгожителів вони становлять від 41,9% (Україна) до 56,1 %( (Литва), серед чоловіків старечого віку - від 41,2% (Киргизія) до 57,2% (Україна), серед жінок цих же вікових груп - відповідно 46,9-61,1 і 49,9-58,6%.
Таким чином, виявлені територіальні відмінності в стані здоров'я довголітніх людей не тільки виражаються в окремих його проявах, окремих сторонах, але і являють собою досить чіткі регіональні особливості, що складаються під впливом специфічних комплексів природно-економічних та соціально-гігієнічних факторів.
