Виховання - це планомірний цілеспрямований вплив на людей у процесі організації їхньої різноманітної діяльності з метою розвитку розумових і фізичних здібностей, озброєння знаннями, вміннями та навичками, формування комуністичного світогляду і рис особистості.
Туризм, будучи насамперед засобом фізичного виховання та оздоровлення, потенційно містить можливості вирішення цілого комплексу виховних завдань. Це один із засобів гармонійного розвитку особистості.
Туризм безпосередньо сприяє розумовому розвитку, так як збагачує новими знаннями в області географії, біології, історії, геології, економіки і т. д. Постійне і широке зіткнення туристів з героїчним минулим, знайомство з багатствами Нашої країни, з грандіозним творчою працею, громадським життям радянських людей не тільки розширює кругозір, але і служить вихованню почуття радянського патріотизму, поваги і любові до радянським людям, братерської дружби між народами нашої країни. У вирішенні завдань морального виховання, виховання моральних і вольових якостей туризму належить особлива роль.
В походах по місцях революційної, бойової і трудової слави радянського народу яскраво проявляється єдність ідейно-політичного та морального виховання. Тут повністю розкривається основний моральний принцип радянської людини - інтереси колективу на першому місці. Саме тут проходять перевірку і загартування такі важливі морально-вольові якості, як чесність, організованість, сміливість, рішучість, відповідальність, взаємодопомога і товариство. Якщо громадська діяльність в школі, навчальному закладі в основному формує моральні уявлення, поняття, переконання, то туристська діяльність створює умови для їх конкретного прояву.
У процесі туристської діяльності формуються трудові навички. Туристам доводиться протягом усього походу нести вантаж, у шляху долати перешкоди, наводити переправи, розчищати завали, обладнати місця ночівель і стоянок, заготовляти паливо для багаття, готувати їжу, прибирати табір, приводити в порядок одяг і взуття. У планах походів може бути участь у сільськогосподарському праці, бесіди і лекції, концерти художньої самодіяльності для населення. Все це сприяє трудовому вихованню.
Більшість туристських маршрутів проходить у горах, в лісистій місцевості з прекрасним ландшафтом, багатою різноманітною рослинністю. Змінюються пейзажі створюють підвищений емоційний стан. Знайомство з народною творчістю, творами мистецтва розвиває уяву і здатність сприймати й цінувати прекрасне.
Велике значення туризму як форми активного відпочинку, зміцнення здоров'я, загартовування організму. Сучасні досягнення науки і техніки все більше позбавляють людину від фізичних напруг на виробництві та в побуті, в результаті різко скорочується рухова активність людей.
Із скороченням обсягу рухової діяльності (гіподинамія) з'являються негативні зміни в роботі серця й апарату кровообігу. Результати досліджень поширеності серцево-судинних захворювань - артеріосклерозу, гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарда - показують, що у службовців ці хвороби зустрічаються в два-три рази частіше, ніж у людей фізичної праці. На підставі досліджень вчені приходять до висновку: фізична активність має захисне значення, запобігаючи основні захворювання серцево-судинної системи. Для профілактики і боротьби з ними слід насамперед правильно організувати свій руховий режим.
Рухову недостатність доводиться компенсувати штучно, за рахунок фізичних вправ. Найбільш доступні для всіх віків фізичні вправи - гігієнічна гімнастика, прогулянки, екскурсії, походи. Ось чому все більше число трудящих воліють провести свою відпустку в активних подорожах по різних маршрутах. Життя в містах серед бетонних споруд вимагає хоча б періодичне спілкування з природою.
Враховуючи велике значення туризму у вихованні та оздоровленні населення, ЦК КПРС, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС від 30 травня 1969 р. прийняли постанову «Про заходи подальшого розвитку туризму та екскурсій у країні», яке передбачає масовий розвиток туризму і екскурсій серед трудящих та учнівської молоді, розширення мережі та поліпшення діяльності туристських та екскурсійних установ... В рішеннях XXV з'їзду КПРС по п'ятирічному плану розвитку народного господарства заплановано здійснити заходи по подальшому поліпшенню охорони здоров'я, розвитку фізичної культури і спорту, здійснити заходи щодо широкого розвитку туризму, зміцнивши його матеріальну базу. Передбачено розвиток річкових, морських, залізничних, автомобільних і повітряних туристських маршрутів, розширення будівництва готелів, кемпінгів та інших об'єктів для обслуговування туристів.
Вказівки партії і уряду з успіхом втілюється в життя. Так, якщо в 1970 р. було 9,3 млн. туристів і 35 млн. екскурсантів, то до кінця 1975 р. кількість туристів зросла до 36 млн., а екскурсантів - до 120 млн. Вже в 1974 р. туристська мережа налічувала 780 власних і орендованих готелів, кемпінгів, баз, гірських притулків і могла одночасно розмістити 220 тис. туристів.
Серед різних форм туристської та екскурсійної діяльності значне місце займають подорожі з використанням транспорту. Транспортні міністерства надають залізничні вагони, морські і річкові суду, автобуси й літаки туристсько-екскурсійних організацій, які розробляють маршрути подорожей, реалізують путівки забезпечують повний комплекс обслуговування туристів в дорозі. Вже до кінця дев'ятої п'ятирічки передбачалося організувати близько 5000 таких маршрутів і обслужити 27 млн. чоловік.
Але не всі туристи усвідомлюють необхідність дбайливого ставлення до природи, в результаті чого на туристських стежках, у зонах відпочинку часто можна бачити обламані і засохлі дерева і чагарники, захаращені і витоптані поляни, списані стовбури дерев, скелі, сотні і тисячі вогнищ. Ось чому перед туристськими організаторами, інструкторами, вчителями шкіл стоїть завдання поліпшення просвітницької роботи з охорони природи.
